Станіслав Горуна: «Найбільше розчарування від того, що мене не пустили в фінал»

6-8 вересня у столиці Японії Токіо відбувся п’ятий етап елітної серії турнірів з карате – Прем’єр-Ліги Karate1 2019. 4-й номер світового рейтингу та 6-й у рейтингу Токіо-2020 Станіслав Горуна виборов бронзову медаль в чоловічому куміте до 75 кг. Причому у півфіналі львів’янин перемагав легендарного азербайджанця Рафаеля Агаєва з рахунком 1:0, але за дві секунди до кінця бою отримав сумнівну дискваліфікацію. Сьогодні Стас прилетів до Києва і зі столиці телефоном розповів сайту відділення про свій виступ, а також про страшний тайфун, який вчора накрив столичний регіон Японії, у результаті чого постраждали близько 90 осіб і тисячі будівель.

– Насправді дуже розчарований тим, що в мене «бронза», – зізнався спортсмен. – Тому що у нас були дуже класні збори, я добре підготувався, добре себе відчував і добре зрештою виступав. Але на самому турнірі сталася унікальна ситуація. Ні в кого так не склалося, як в мене. Всі категорії вже завершили змагатися, а моя (до 75 кг) єдина завершувала той змагальний день. І мені не давали відпочинку між боями. В мене було чотири бої поспіль! Такого ні в кого більше не було.

Зазвичай, коли йде бій за боєм, то організатори запускають інші категорії і дають перерву в 2-3 бої щоб спортсмен мав час відновитись. В мене такого не було. І навіть при цьому я вигравав усі бої. Півфінал проти Агаєва теж вигравав, але на останніх двох секундах мене покарали за порушення правил. Хоча з мого боку, якраз не було цього. Всі, хто дивився бій, потім перепитували мене: «Чого так?», «Як так сталося?». Я сам переглянув повтор бою на відео – там точно не було того, за що мене покарали. А покарали мене за прихват суперника в клінчі – нібито, я не дав йому провести дію, яку він хотів. Такого не було. Найбільше розчарування не від того, що я програв, а від того, що мене не пустили в фінал. А я себе класно почував, мені добре йшло і я би в фіналі достойно виступив і міг претендувати на золоту медаль. Але склалося, як склалося. Дуже шкода рейтингових балів. Але ще є цілий рік попереду. Буде ще багато змагань і багато чого поміняється.

– В плані досвіду, змагання в майбутній столиці Олімпіади були корисними?
– В Токіо ми не вперше виступаємо. Цього разу були там два тижні. Ми акліматизувались, попробували, як там тренуватись, за скільки часу треба приїхати перед Олімпіадою щоб адаптуватись до тих умов. І ми собі вже таку попередню прикидку зробили з розрахунком на Олімпіаду. Оцінювали свій фізичний стан, психологічний стан. Такий в нас пробний заїзд був на Олімпіаду в плані адаптації до тих умов.

– 9 вересня в Токіо пройшов страшний тайфун. Чи застав він ще вас там?
– Якось так вийшло, що ми доїхали в аеропорт без проблем і вилетіли так само без проблем. Хоча ми зустріли в аеропорту багато команд, які до аеропорту через затори добиралися 4-6 годин. Були команди, які через спізнення пропустили свої рейси, чи яким відклали рейси. Слава Богу, нас якось то не зачепило. Сьогодні зранку приземлилися в Києві. Команда роз’їхалась по своїх містах. А я залишився в столиці, бо маю тут ще справи.

Василь ТАНКЕВИЧ, Юрій ТУРЯНСЬКИЙ