Олександр БІЛЬКО: «Головна ціль – здобути олімпійську ліцензію»

Декілька днів тому в Центрі олімпійської підготовки у Новій Долині (Одещина) відбувся чемпіонат України зі стендової стрільби, на якому представники Львівщини на траншейному стенді вибороли чотири золоті та одну бронзову медаль і стали першими у загальнокомандному заліку в цьому виді програми. В особистій першості на головному вітчизняному старті нинішнього року чемпіоном України після чималої перерви став капітан збірної команди Львівщини, багаторазовий чемпіон України і переможець Кубків України та фіналів Кубків України, член національної збірної України Олександр Білько. Про свій виступ він розповів сайту відділення НОК України у Львівській області.

– Пане Олександре, перше питання, як до капітана збірної Львівщини. Стільки медалей, зокрема, золотих – це закономірний, очікуваний результат чи все ж таки вдалося стрибнути вище голови?
– Щодо мене, то це очікувано – я готувався до максимального результату. Щодо збірної, то ми боролися, могли стати і другими, і третіми. Але вдалося стати першими в команді – і це дуже приємно. Тим більше, що давно не вигравали команду першість.
Краще могли виступити в особистій першості наші спортсмени у вправі Skeet. Андрій Кобзарук і Ростислав Грибовський – сильні спортсмени, вони могли бути серед призерів. Але виступили не на максимумі своїх можливостей. Добре, що в командній першості вони стали першими.

– В попередні роки ви багато разів боролися за чемпіонство з представником Київщини Ігорем Тєльним, але, зазвичай, поступалися йому. Цього разу ви його перемогли, причому на самому фініші.
– Так, ми боролися з ним до останнього пострілу. Ігор – мій постійний конкурент, він багаторазовий чемпіон України, виступав ще за Радянського Союзу, дуже сильний спортсмен. З ним завжди дуже складно боротися. Загалом в Україні є 12 дуже сильних спортсменів. Той же В’ячеслав Науменко. Він торішній чемпіон України, сильний спортсмен, а цього разу зайняв тільки 12-е місце.
Третє місце на чемпіонаті України зайняв львів’янин Олександр-Олесь Шлюз. Можна сказати, що це неочікуваний результат. Раніше він практично нічого не вигравав. А зараз став директором стрілецького стенду Львівської школи вищої спортивної майстерності, почав більше тренуватися і вже наступає на п’ятки лідерам. Третє місце для нього – великий успіх. А міг, до речі, стати і чемпіоном України – ми йшли з ним нога в ногу.
Приємно, що наша збірна зайняла перше командне місце на траншейному стенді. Було п’ять сильних команд, але ми виступили найкраще.

– Яке для вас за ліком «золото» в особистій першості на чемпіонатах України?
– Скажу, що до 2006 року, коли тренувався на максимальному рівні, я шість разів вигравав чемпіонати України. Потім кинув стрільбу на шість років. А після повернення у 2012 році виграю чемпіонат України вдруге. Давно не вигравав – останні п’ять чи шість років постійно був другим або третім. І ось нарешті знову став чемпіоном України.
Я дуже задоволений своїм виступом, адже зумів протриматися до останньої мішені, був максимально сконцентрований. Дуже сильно хвилювався, але зміг себе опанувати.
Зайшов у фінал я з перевагою в чотири мішені над Ігорем Тєльним, але зразу ж розгубив таку перевагу. Складна була стрільба. В перший день на Одещині був проливний дощ, вітер, температура повітря 18 градусів. А наступного дня вже спека 30 градусів. Було складно у зв’язку з такими погодними умовами. Але дуже радий, бо давно не ставав чемпіоном України. Це при тому, що я перший в Україні за рейтингом 2018 і 2019 років. І ще мені досі належить рекорд України, який встановив у 2018 року.
На Одещині були перші змагання 2020 року. У зв’язку із коронавірусом, з 1 березня до 1 червня спортивні майданчики були закриті і ми не тренувалися. В зимовий період тренуюся в теплих краях – на Кіпрі, в Катарі або в Хорватії. І тут весною такий збій пішов. Готувався до міжнародних змагань, але… Маю надію здобути олімпійську ліцензію і потрапити на Олімпіаду в Токіо.

– Цей чемпіонат України був звичайним чи відбірковим до міжнародних стартів?
– Однозначно, відбірковим, але на сьогодні у зв’язку з коронавірусом, немає календаря. Цього року вже мала відбутися Олімпіада і я ще мав поїхати на два міжнародні старти, але не склалося. Ось така невідома ситуація. І невідомий ще календар міжнародних змагань на 2021 рік. Тому можна сказати, що відбірковий турнір на міжнародні змагання пройшов, а коли вони реально будуть – ніхто не знає. Але я не перестаю тренуватися, постійно тримаю фізичну форму.

– За тиждень у Львові пройде ще один чемпіонат України.
– Так, збираюся взяти в ньому участь. Це буде чемпіонат України серед спортивних шкіл – виступлять представники Школи вищої спортивної майстерності, Центру олімпійської підготовки, ДЮСШ. Але на Одещині були найважливіші змагання цього року.
Також цього року відбудуться три Кубки України і фінал Кубка України, на якому виступлять 12 кращих спортсменів у рейтингу. Фінал Кубка України запланований на 22 листопада. В попередні роки я п’ять разів вигравав фінал Кубка України. А на Кубках України перемагав разів 20 у кар’єрі.

– Найближчі ваші спортивні мрії пов’язані із здобуттям олімпійської ліцензії?
– Так, головна ціль – здобути олімпійську ліцензію. Більше мене зараз, як то кажуть, нічого не цікавить (сміється). Хотілось би також виграти чемпіонат Європи або чемпіонат світу. Торік ми з львів’янкою Оленою Охотською були за крок до фіналу Кубка світу в міксті. Це олімпійська дисципліна. Очікую, коли з’явиться міжнародний календар щоб їхати на міжнародні старти і здобувати ліцензію на Ігри.

Василь ТАНКЕВИЧ, Юрій ТУРЯНСЬКИЙ