Іван ДАНЧА: «Я радий суддівству на ІІ міжнародному турнірі класу «А» з боксу «Lviv Boxing Cup 2019»

З 8 до 12 жовтня у Львові, на базі легкоатлетичного манежу навчально-спортивної бази літніх видів спорту СКА, відбувся ІІ міжнародний турнір класу «А» з боксу «Lviv Boxing Cup 2019». Львівські майстри шкіряної рукавички здобули три перших місця. Серед тріумфаторів був і вихованець червоноградської школи боксу, чемпіон України 2015 року, неодноразовий призер чемпіонатів України Іван Данча, який переміг у ваговій категорії до 69 кг. Він уперше в карʼєрі виграв турнір найвищої категорії – класу «А». Після змагань Іван відповів на запитання червоноградського тижневика «Вісник».

– Іване, які враження від цієї перемоги і турніру загалом?
– Позитивні, хороші враження. Те, що такий турнір проводився в нас – це дуже круто. Всі мої друзі, знайомі змогли прийти подивитись, повболівати. Щодо власне турніру, то могло бути й краще. Не хотілося таких травм отримувати. Але це спорт, а в спорті без травм не буває.

– Пригадай кожен свій поєдинок на турнірі.
– Провів три поєдинки і здобув три перемоги. В першому поєдинку суперником був хлопчина з Хмельницького (Ярослав Морозов – авт.). Він молодий, великих проблем з ним не було. Переміг на досвіді і завдяки кращій фізичній підготовці. Перемога в другому раунді за явною переваго.

– Його не випустили на третій раунд.
– Так. Його вже в першому хотіли знімати, якщо уважно переглянути поєдинок. Але дали йому ще трохи часу.

– Другий бій проти боксера з Вірменії Гургена Мадояна виявився складнішим.
– Так. Противник був з Вірменії, учасник Європейських ігор 2019 року в Мінську. Непоганий поєдинок вийшов, досить рівний. Перших два раунди я виграв, третій дали вже йому. В підсумку перемога була за мною.

– Фінал проти львівʼянина Дмитра Кулі був найпринциповішим? Хотілося взяти реванш за поразку на цьогорічному чемпіонаті області?
– Ну як хотілося взяти реванш? По таблиці я йшов першим, тобто, як лідер вагової категорії. Я радий суддівству. Чи воно помінялося, чи якось так склалося. Суперника дискваліфікували. Бо на чемпіонаті області в мене теж було два розсічення – йому ні попередження не давали, нічого. А тут судді були іноземці, ставлення було трошки інше.

– Прокоментуй, що сталося в другому раунді бою з Кулею, як сталося розсічення?
– Я відчув удар головою раз, потім ще раз. В мене сталося велике розсічення, пішла кров і лікар не дозволив продовжувати поєдинок. За очками можна було по першому раунду віддавати мені перемогу. Всі судді перший раунд з рахунком 10:9 віддали мені. Тобто за очками вигравав я.

– Але офіційне рішення було – твоя перемога у звʼязку з дискваліфікацією суперника.
– Так, це рішення суддів. Рефері показав, що суперник двічі навмисно вдарив головою. Тому і рішення про дискваліфікацію.
Мене радує, що була велика підтримка друзів, з залу прийшли всі від маленького до великого. Дуже багато людей було, я думаю, судді не могли вчинити по іншому.

– Мені здалося, серед усіх боксерів, в тебе була найбільша, найгучніша підтримка.
– Я всіх запросив, щоб всі бачили, який в нас спорт, на якому рівні і що в ньому відбувається. Бо якщо люди не будуть приходити на спорт, то для чого він потрібний?

– Перед турніром вийшов офіційний пресреліз, у якому зазначалося, що переможцям турніру присвоять звання майстрів спорту міжнародного класу (МСМК). Але перемоги виявилось недостатньо. Треба було ще стати призером чемпіонату України протягом останнього року. Чи знав про це?
– Щоб присвоїли звання МСМК, потрібно стати першим на такому турнірі, де має бути не менше восьми країн, що у Львові і було. І стати призером чемпіонату України – цього року або попереднього. Тобто ще може бути таке, що присвоять, адже минулий рік я ще був на контракті в збірній, як призер чемпіонату України. Тому я не знаю, як воно вирішиться на рівні міністерства.

– Все ж, надію маєш, що присвоять?
– (Після паузи) Я би не був проти.

– В кінці вересня відбувся чемпіонат України в Маріуполі, на якому ти посів 5-те місце. Прокоментуй ці змагання.
– Моє враження таке, що суддівство має бути краще. Українське суддівство просто вбиває бокс. В Маріуполі чемпіонат України прийшло дивитися 50 людей. В нас у Львові на турнірі було більше. Дуже велика корупція в спорті. Там вже приїжджали і знали, хто, що і по чому. В нас на чемпіонат України зі Львова поїхало шестеро людей, а по факту були представлені три категорії з восьми можливих. Тобто рівень спорту і боксу, як такого, взагалі впав. І я не знаю, куди він дійде, але такими темпами в нас спортсменів не залишиться зовсім.

– Я так розумію, ти незадоволений суддівством у чвертьфінальному поєдинку проти представника Хмельниччини Віктора Петрова?
– Не те, що незадоволений. Я незадоволений взагалі суддівством, не тільки оцінюючи свій бій. Я не виставляю претензій, просто суддівство бажає кращого. Якби ввели, наприклад, якісь штрафи для суддів за халатне ставлення до роботи, щоб вони розуміли, що їх будуть карати, може тоді б щось змінилося.

– Які подальші плани? Чи є мотивація далі боксувати серед любителів?
– Поки що нічого не скажу. Думаємо, що далі буде, як воно буде. Все в розробці.
Хочу при нагоді подякувати тренерам. Роману Семенишину за те, що мене підготував до турніру. Хомʼяку Івану Павловичу хочу подякувати, що приїхав з Червонограда підтримати. Друзям, які мене підтримували – з залу, особлива подяка другові Ігорю Бʼялку, організаціям «Твереза Україна», «Твереза Галичина», що вони також приїхали мене підтримати. Всім, хто вболівав за мене, хто не пожалів свого часу і прийшов на поєдинки на цьому турнірі.
Василь ТАНКЕВИЧ