Авдеев Олег (нар. 7 квітня 1973 року)

  • львівський санкар. Учасник зимових Олімпійських ігор в Нагано 1998 року та у Солт-Лейк-Сіті 2002 року. На обох олімпіадах на санках-двійці у парі з Данилом Панчеком у підсумку були 11.

Альбанський Спиридіон (04.10.1907 – 28.03.1992)

  • футбольний воротар. Починав грати в клубі «Погонь», за який виступав протягом 11 років, зігравши 234 матчі за команду — клубний рекорд, не побитий досі. Під час виступів за «Погонь» Альбанський провів 21 матч за збірну Польщі, включаючи поїздку на Олімпійські ігри 1936 в Берліні.  Виступав за львівські команди «Погонь» (1928 –1939), «Динамо» (1939 –1940), «Спартак» (1941). Воротар і капітан збірної Польщі, за яку протягом 1931 – 1936 років провів 18 матчів. Після приєднання Західної України до УРСР, Альбанський виступав у новостворених командах — «Динамо» (Львів) та «Спартак» (Львів).

Андреев Павло (нар. 1 січня 1944)

  • легкоатлет, який спеціалізувався у бігу на довгі дистанції. Учасник Олімпійських ігор (1972), де біг дистанцію 10 000 м, пробився до фіналу і у підсумку фінішував 11. У 1972—1973 двічі встановлював рекорди УРСР з бігу на 10000 метрів (28.07,8 та 27.59,8). Останній результат досі залишається національним рекордом України. У 1973 у складі збірної СРСР взяв участь у першому в історії чемпіонаті світу з кросу, де посів 17-те місце у забігу на довгу дистанцію (12 км). Багаторазовий призер чемпіонатів СРСР та чемпіон УРСР, рекордсмен УРСР та України з бігу на 10000 метрів. Майстер спорту СРСР міжнародного класу. Тренери: А. І. Смирнова, О. Г. Шуваєва та Ю. М. Фокіна.

Андросов Генадій (1 серпня 1939 – 21 березня 2016)

  • Заслужений майстер спорту СРСР  з плавання (1963), чемпіон Європи 1962 року на дистанції 400 м комплексним плаванням, бронзовий призер чемпіонату Європи 1966 року на дистанції 1500 м вільним стилем. У складі збірної команди СРСР захищав честь країни на Олімпійських іграх у Мельбурні (Австралія) 1956 року та у Римі (Італія) 1960 року, де боровся на дистанції 1500 м вільним стилем. Готувався до Олімпійських ігор 1964 року в Токіо, але 22 лютого 1964 року, напередодні відльоту до Москви, на останньому тренуванні у Львові серйозно травмував ногу, яка вже не підлягала операції. Півроку лікувався і вчився знову ходити. Згодом (з 1965 р.) працював у Львівському державному інституті фізичної культури на посаді викладача кафедри плавання, брав участь у наукових дослідженнях з теми „Методи визначення стану тренованості та працездатності плавців”.. З 1990 до 1995 року очолював кафедру плавання у ЛДІФК ім. Івана Боберського.

Антонов Сергій (нар. 18 серпня 1965 року)

  • майстер спорту України міжнародного класу зі стрільби з лука. багаторазовий чемпіон України в особистому і командному заліку (1995, 1997–2001), багаторазовий рекордсмен України в особистому і командному заліку (1995, 1997, 1998, 2000). Чемпіон І спартакіади України (1995), рекордсмен Європи в команді (1995). Учасник чемпіонатів світу (1995, 1997, 1999, 2001), Європи (1998, 2000). Учасник літніх Олімпійських ігор у Сіднеї 2000 року в особистих (28 підсумкове місце) та командних змагання (5-е місце). З 2002 р. працює старшим тренером штатної збірної команди України зі стрільби з лука, брав участь у підготовці збірної команди до ХХVIII Олімпійських ігор в Афінах (2004), ХХIX Олімпійських ігор в Пекіні (2008) і ХХХ Олімпійських ігор в Лондоні (2012). Брав участь у підготовці бронзових призерів ХХVIII Олімпійських ігор Віктора Рубана, Олександра Сердюка, Дмитра Грачова. На ХХIX Олімпійських іграх здобули 4 місце у командному заліку Маркіян Івашко, Віктор Рубан, Олександр Сердюк. На ХХХ Олімпійських іграх 5 місце у командному заліку — Віктор Рубан, Маркіян Івашко, Дмитро Грачов. На І Європейських іграх в Баку 2015 р. перше місце здобули Георгій Іваницький, Маркіян Івашко та Віктор Рубан. На чемпіонатах Європи зі стрільби з лука у приміщенні відзначились вихованці Сергія Антонова — Віктор Рубан, перше місце (2002, Туреччина), Олександр Сердюк, Маркіян Івашко, Ігор Пархоменко — перше місце у командному заліку (2005, Данія), Георгій Іваницький — перше місце (2015, Словенія). З 1993 р. дотепер — тренер–викладач зі стрільби з лука дитячої юнацької спортивної школи олімпійського резерву «Електрон» у Львові. Окрім тренерської роботи, працює старшим викладачем кафедри стрільби та технічних видів спорту Львівського державного університету фізичної культури. Кандидат наук з фізичного виховання та спорту.

Батш Мечислав  (1 січня 1900 – 9 вересня 1977)

  • футбольний нападник. Учасник Олімпійських Ігор в Парижі 1924 року у складі Польщі. Виступав у складі клубу «Погонь» (Львів) з 1916 по 1929 рік. Був одним з двох головних бомбардирів клубу, ставав чемпіоном Польщі 1922, 1923, 1925 1926 років. Зіграв у чемпіонатах Польщі 90 матчів і забив 76 м’ячів. Ставав найкращим бомбардиром чемпіонату Польщі 1923 роки (10 м’ячів). Його кар’єра тривала з 1916 по 1929 рік, після чого він час від часу грав у команді Oldboye Lwów, до складу якої входили футбольні ветерани з Львова.

Берендюга Віктор (нар. 27 січня 1962 року)

  • Майстер спорту міжнародного класу з водного поло, чемпіон Європи (1985 р., 1987 р.). Бронзовий призер Олімпійських ігор в Сеулі 1988 року у складі збірної СРСР, де провів 7 матчів і забив один гол. Грав за львівське «Динамо», а після розпаду СРСР – в Болгарії та на Мальті. Кар’єру гравця завершив у 1995 році. Після цього почав працює тренером в польському молодіжному клубі «Нептун». Був асистентом головного тренера в польській збірній з водного поло. Тренери: Юрій Скловський, Володимир Звєрєв, Олександр Бойко, Геннадій Пінський.

Бєляєва Тетяна (нар. 2 жовтня 1971 року)

  • дзюдоїстка, самбіста, перша в історії Незалежної України призерка чемпіонатів світу із дзюдо. Середня вагова категорія (до 70 кг). Заслужений майстер спорту з боротьби самбо, майстер спорту міжнародного класу із дзюдо. Триразова чемпіонка світу та триразова чемпіонка Європи із самбо. Із дзюдо: бронзова призерка Ігор Доброї волі (1992), бронзова призерка командного чемпіонату Європи (1992), срібна призерка Чемпіонату світу серед студентів (1994), бронзова призерка чемпіонату світу із дзюдо (1995), Учасниця літніх Олімпійських ігор 1996 р. в Атланті (5 місце) та літніх Олімпійських ігор 2000 р. в Сіднеї (15 місце). З 1991 до 1998 Виступала за львівське СКА (Навчально-спортивна база літніх видів спорту Міністерства оборони України (Львів)), з 1998 до 2000 — за спортивне товариство «Динамо». Після завершення спортивної кар’єри працювала тренером із дзюдо в Дніпропетровську, пізніше – директором Дніпропетровського клубу дзюдо «Тайфун». Тренер: Данило Абрамович Волович.

Білуха Наталія (нар. 22 січня 1971 року)

  • Майстер спорту міжнародного класу зі стрільби з лука. Чемпіонка України (1991-1994 рр.), чемпіонка світу (1995) та срібна призерка чемпіонату Європи (1995). Багаторазова чемпіонка та призерка міжнародних турнірів та змагань. 1995 року встановила світовий рекорд. Учасниця літніх Олімпійських ігор в Атланті 1996 року в особистих та командних змаганнях серед жінок, де у підсумку посіла 5-е загальнокомандне місце. Тренер: Марія Петрівна Гавелко.

Бондарук Роман (нар. 20 липня 1974 року)

  • Майстер спорту України міжнародного класу з кульової стрільби. Багаторазовий чемпіон та рекордсмен України. Чотириразовий чемпіон Європи 2007, 2013 та двічі 2015-го років. Дворазовий Чемпіон світу 2014 року. Неодноразовий призер етапів Кубку світу, багаторазовий переможець міжнародних змагань Гран-Прі. Триразовий учасник Олімпійських ігор у швидкісній стрільбі з 25 м: 2008 в Пекіні (підсумкове 6-е місце з результатом 774,70), 2012 в Лондоні (12 місце з результатом 579) та 2016 в Ріо-де-Женейро (11 місце, 579 очок). Тренери: Валентин Пихтін, Степан Цюпко, Василь Серединський.

Борковський Леонід

  • львівський легкоатлет, який змагався у стрибках у довжину. Саме в цій дисципліні був учасником Олімпійських ігор у Токіо 1964 року. Неодноразовий призер чемпіонатів СРСР та УРСР. У 1968 році встановив всесоюзний рекорд – 8.04 м, який вже наступного року побив Олексій Хлопотнов з Харкова.

Булковський Андрій (нар. 22 лютого 1972 року)

  • Майстер спорту міжнародного класу з легкої атлетики (біг). Перший з українських легкоатлетів став переможцем Золотої ліги ІААФ (Golden League IAAF). Срібний призер юнацької першості Європи, триразовий чемпіон Кубка Європи (1993, 1994, 1995), рекордсмен України у бігу на 1500 м та 2000 м. Учасник літніх Олімпійських ігор в Атланті 1996 року. Виступав за спортивне товариство «Динамо». Після закінчення спортивної кар’єри почав працювати тренером, зокрема у товаристві «Динамо» в Луцьку.  Тренери: Михайло Сташків.

Бундз Роман (нар. 1 вересня 1970 року)

  • майстер спорту міжнародного класу з веслування на байдарках і каное. Переможець (1994) та бронзовий призер (1999) чемпіонатів Європи. Переможець Кубків Європи (1991) та світу (1996), срібний призер чемпіонату СНД (1992) та Кубка світу (1994). Багаторазовий чемпіон України (1992–2002). Посідав 4–5-і м. на чемпіонатах Європи (1999, 2000, 2002), 6-е м. – на чемпіонатах світу (1995, 1997, 2001) та Європи (1997). Виступав за спортивний клуб «Гарт», від 1998 – за Спорт. клуб армії (обидва – Львів). Учасник дввох літніх Олімпійських ігор: в Атланті 1996 року та в Сіднеї 2000 року, де його найкращим результатом було сьоме місце у змаганні C-1 на 1000 м в Атланті 1996 року. Після закінчення спортивної кар’єри, почав активну тренерську діяльність, був  капітаном клубу “Отаман” з веслування на човнах “Дракон”  Особистий тренер бронзового призера Олімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро 2016 року – Тараса Міщука. Тренери: Р. Кутейко, Я. Ковальчук, П. Браташ.

Василишин Михайло ( 11.04.1938 – 26.12.2002)

  • Майстер спорту з вільної боротьби, «Заслужений працівник фізичної культури України»(1998), голова спортивного комітету Львівської області, голова ФСТ «Україна», свого часу – перший заступник голови регіонального відділення НОК України. Яскравий спортивний керівник

Васильєва Людмила (нар. 12 червня 1969 року)

  • Майстер спорту з фехтування (рапіра). Закінчила Львівський інститут фізичної культури (1997). У 1995 році стала чемпіонкою Спартакіади України. В 1996 – чемпіонка України в особистих та командних змаганнях. Учасниця літніх олімпійських ігор у Сіднеї 2000 року, де у підсумку стала 34-ою в особистих та 8-ою в командних змаганнях.

Васєвич Ян (6 січня 1911 — 9 листопада 1976)

  • футбольний півзахисник. 1929—1932 рр. виступав за львівську «Лехію». У 1931 р його команда дебютувала у елітному дивізіоні, а Ян Васевич брав участь в усіх 22 матчах чемпіонату. У 1933—1939 виступав за львівську «Погонь», провів у лізі 102 матчі та забив три голи. У складі найсильнішого тогочасного львівського клубу двічі ставав віце-чемпіоном Польщі. За національну збірну Польщі дебютував 15 вересня 1935 р. У складі збірної брав участь в Олімпійських іграх у Берліні 1936 рок, де у підсумку збірна Польщі посіла четверте місце, а Васевич провів на турнірі три матчі. В останньому матчі за національну команду відзначився забитим м’ячем у ворота збірної Ірландії (22 травня 1938 р., остаточний рахунок матчу 6:0).

Ващук Оксана (11 лютого 1989 року)

  • майстер спорту України міжнародного класу з вільної боротьби у ваговій категорії 72 кг. Бронзова призерка чемпіонату Європи серед кадетів 2006, бронзова призерка молодіжного чемпіонату світу 2007, чемпіонка Європи 2008 року серед юніорів, чемпіонка України. Чемпіонка та призерка міжнародних турнірів та Гран-прі. Учасниця Олімпійських ігор у Пекіні 2008 року, де вибула в 1/8 фіналу, програвши іспанці Унде Майдер і у підсумку стала 12-ою. З 2005 року представляла ФСТ «Динамо». Тренери: Іван Палій, Олег Сазонов, Андрій Пістун.

Вітковський Щепан (10 грудня 1893 — 29 травня 1937)

  • перший львівський зимовий олімпієць. Учасник зимових Олімпійських ігор у Шамоні 1924 року, який змагався у складі Польщі і пробіг лижний марафон на 50 км. Як писала тодішня преса, «львів’янин біг на якихось античних нартах із довгими палками і мав дорогою чимало пригод». Зрештою, він позичив у глядача… лижу, бо свою зламав, і все ж таки фінішував, хоча й останнім (12 учасників зійшли з дистанції). Кожної зими перебував у Славському — там володів пансіонатом, куди з’їжджалися аматори лижного спорту, їм перший зимовий олімпієць служив інструктором. Власне, завдяки його старанням у Славському збудували 45-метровий трамплін. Окрім лижних перегонів, професійно займався футболом. Представляв львівський футбольний клуб «Чарні» на позиції центрального півзахисника. Провів там п’ять лігових сезонів — 1927—1931 роки, зіграв 98 матчів та забив 5 голів. Був найстаршим гравцем команди, закінчив виступи на футбольному полі майже у 39 років.

Возняк Анастасія (нар. 9 грудня 1998 року)

  • майстер спорту України міжнародного класу з художньої гімнастики. До Києва в “Школу Дерюгіних” переїхала у січні 2012 року, а з 2013 року – член збірної України (серед юніорів), з середини 2014 року – член першого складу команди групових вправ України. На Перших Європейських іграх 2015 року в Баку вона виборола срібну медаль у групових вправах зі стрічками та бронзову медаль у групових вправах з булавами та обручами. Учасниця літніх Олімпійських ігор 2016 року в Ріо-де-Жанейро — 7 місце у груповому багатоборстві.На Чемпіонаті світу у болгарській Софії виборола третю сходинку у вправах з м’ячами та скакалками. Срібна призерка на Єропейських Іграх 2019 (вправа з обручами та булавами). На Універсіаді у Неаполі – срібна призерка у комнадній першості, та дві срібні медалі в особистому заліку (вправа з м’ячами та вправа з обручами та булавами). На Чемпіонаті світу разом Валерією Юзьвяк, Марією Височанською, Діаною Мижерицькою та Аліною Бихно посіла дев’яте місце в груповій першості, що дозволило здобути олімпійську ліцензію на Олімпійські ігри в Токіо 2020 (2021). Через перенесення Олімпійських ігор в Токіо у 2020 року на 2021 рік,вирішила завершити кар’єру, але через три місяці повернулась до збірної для участі в домашньому чемпіонаті Європи в Києві та Олімпійських іграх в Токіо у 2021 році. На чемпіонаті Європи 2020, що проходив у Києві, разом з Марією Височанською,Валерією Юзьвяк, матіолою Боднарчк та Діаною Юаєвою виграла вправу з п’ятьма м’ячами, срібло у вправі з трьома обручами та чотирма булавами та бронзу у груповому багатоборстві, а разом з юніорками Поліною Карікою, Каріною Сидорак та Меланією Тур  здобули перемогу у командному заліку. Переможниця Кубка Дерюгіної. Нагороджена Орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня.Визнана Найкращою спортсменкою Львівщини за підсумками квітня 2017 року. Тренер – Олена Єресько.

Гайдук Юрій (нар. 12 липня 1985 року)

  • майстер спорту зі санного спорту. Багаторазовий чемпіон та призер національних чемпіонатів. За збірну України дебютував у 2003 році і саме тоді вперше взяв участь у дорослому Кубку світу. Виступав одразу у двох дисциплінах: в одномісних санях та в парі з Андрієм Кісем. В сезону 2005/2006 вони зуміли стати 19-ими в світовому рейтингу і саме це дозволило їм кваліфікуватися на Олімпійські ігри в Торіно 2006 року. Тоді на Олімпіаді їм вдалося фінішувати на 14 позиції. Учасник Олімпійських ігор у Ванкувері 2010 року, де з Андрієм Кісем у чоловічому парному розряді стали 16-ими. Його найкращим результатом став фініш на Чемпіонаті Європи в Сігулді (Латвія), де в санках-двійці став 9-им. Одразу після цих змагань вирішив завершити кар’єру. У 2014 році був стипендіатом Відділення Національного олімпійського комітету у Львівській області. У 2012 році він отримав запрошення від Міжнародної федерації санного спорту (FIL) працювати тренером-консультантом молодих спортсменів, які представляють країни, де санний спорт ще тільки набуває розвитку. Його кандидатура була обрана серед кількох претендентів з інших країн і сьогодні він – тренер міжнародної команди (FIL) з санного спорту.

Ганцаж Броніслав (31 жовтня 1906 – 30 вересня 1960)

  • член львівського спортивного товариства «Чарні». Представник збірної Польщі на Олімпійських іграх у Берліні 1936 року у легкій атлетиці та виступав у марафонському бігу (дистанція, що становить 42 км 192 м).

Гергель Оксана (нар. 20 червня 1994 року)

  • майстер спорту міжнародного класу у ваговій категорії 60 кг. Багаторазова чемпіонка та призерка національних та міжнародних змагань та турнірів. Срібна призерка Чемпіонату Європи 2016 року. Чемпіонка світу 2015 року. У квітні 2016 року Оксана Гергель посіла друге місце на Олімпійському кваліфікаційному турнірі, завдяки якому отримала ліцензію на участь в літні Олімпійські ігри в Ріо-де-Жанейро. Однак допінг-проба, яка була взята у неї в рамках олімпійського кваліфікаційного турніру, зафіксувала в її організмі невелику концентрацію забороненого препарату мельдонію. Через це спортсменку позбавили олімпійської ліцензії. Однак пізніше з’ясувалося, що концентрація забороненого препарату не перевищує допустиму норму і дискваліфікацію, а олімпійську ліцензію – повернули. На Олімпіаді 2016 в Ріо-де-Жанейро Оксана поступилася в 1/8 фіналу колишній білоруській борчині, що представляла Азербайджан, Юлії Раткевич з рахунком 5:7. Потім Раткевич не змогла пробитися до фіналу, через що Гергель втратила нагоду поборотися хоча б за бронзу і у підсумку стала 13-ою. Тренери: Іван Палій, Андрій Пістун.

Гладишева Світлана (нар. 12 вересня 1971 року)

  • гірськолижниця. Народилася в російському місті Уфа, однак у 15-річному віці (липень, 1987) переїхала до Львова, щоб мати змогу займатися гірськолижним спортом. У Львові з працював тренер Скрябін, який і поставив їй правильну техніку катання. Уже в грудні 1987 року на змаганнях СРСР (змагання проходили в Алма-Аті) Гладишева бере срібло і потрапляє на замітку до провідних тренерам збірної СРСР того часу. На початку важких 90-х років молода Світлана вкрай успішно виступала на світових змаганнях серед юніорів. Тут вона виграла світову першість в 1990 році (швидкісний спуск), а також взяла друге місце в тому ж році в супергіганті. Пізніше Гладишева перемагала і на першостях СНД і Росії. Крім цього, вона не раз була призером на різних етапах Кубка Європи. А вже в 1992 році вона здобула перемогу в загальносвітовому заліку. Була Учасницею Олімпійських ігор в Альбервілі 1992 року у складі об’єднаної команди країн СНД та Грузії. Там посіла восьме місце в швидкісному спуску. На двох наступних зимових Олімпійських іграх (Ліллехаммер,1994 та Нагано, 1998) виступала вже під прапором Росії і стала срібною призеркою Олімпійських ігор в Ліллехаммері 1994 року.

Гливка Володимир (нар. 24 серпня 1973 року)

  • львівський стрибун на лижах. Представляв клуб «Динамо». Учасник двох Олімпійських ігор. На Олімпіаді у Нагано 1998 року був 47-им у нормальному трампліні (90 м) та 29-им у стрибках з високого трампліна (120 м). на наступних Олімпійських іграх в Солт-Лейк-Сіті у 2002 році став знову 47-им у нормальному трампліні та 49 у стрибках з високого.

Гнатів Адам (нар. 9 вересня 1944 року)

  • Відомий український важкоатлет, представляв спортивні клуби «Локомотив» та «Збройні сили», заслужений майстер спорту СРСР. Вихованець львівської важкоатлетичної школи «Локомотив»; Чемпіон СРСР 1971 року у вазі 52 кілограми, Срібний призер чемпіонату Європи 1972 року — в румунській Констанці поступився поляку Зигмунту Смальцежу з результатом 332,5 кг.  Переможець Передолімпійського тижня в Мюнхіні 1971 року. 10-разовий чемпіон України, 14-разовий рекордсмен світу, переможець першості Європи 1995 року серед ветеранів.

Гоза Володимир (нар. 15 квітня 1996 року)

  • Майстер спорту України з важкої атлетики. На Чемпіонаті Європи серед юніорів 2014 року у Лімассолі (Кіпр) став бронзовим призером (у ривку та в поштовху), 2016-го в Ейлаті (Ізраїль) – чемпіоном (у ривку та в поштовху). На Чемпіонаті світу серед юніорів 2015-го у Вроцлаві (Польща) – срібний призер (поштовх) та чемпіон (у ривку) і в підсумку – срібло. Був учасником Олімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро 2016 року, де у підсумку став дев’ятим. На Чемпіонаті Європи серед молоді до 23 років у 2018 році виборов бронзову нагороду  у сумі двоборства з результатом 366 кг, а у 2019 році – здобув срібну нагороду. Тренери – Андрій Гентош, Володимир Гентош.

Гонченков  Олександр (нар. 4 квітня 1970 року)

  • велоспорт (трек 4000м.) (нар. 14 квітня 1970 року) –  трековий та шосейний велогонщик, заслужений майстер спорту СРСР (1990). Переможець чемпіонату світу у командній гонці переслідування (1990), призер та переможець чемпіонатів СРСР серед юніорів та дорослих. Спочатку займався велоспортом на треку, де здобув золото на Чемпіонаті світу 1990 року. Згодом перейшов у шосейній гонки, де з 1993 по 1995 рік виступав за італійську команду «Lampre». Наприкінці 1995 року спортсмен змінив громадянство на російське і почав виступи за команду «Рослотто». Учасник Олімпійських ігор в Барселоні 1992 року у складі об’єднаної команди країн СНД і Грузії. Там змагався в командній та індивідуальній гонці переслідування, де посів 6 та 11 місця відповідно. У 1996 році готувався до виступу на Олімпійських іграх в Атланті за збірну Росії, однак через проблеми із зміною громадянства не зміг взяти участь у змаганнях.

Грачов Дмитро (нар. 5 грудня 1983 року) 

  • заслужений майстер спорту України зі стрільби з лука. Неодноразовий призер етапів Кубку світу, багаторазовий призер Всесвітніх Універсіад та переможець міжнародних змагань Гран-Прі, багаторазовий чемпіон України. Бронзовий призер в командних змаганнях на Олімпійських іграх в Афінах 2004 року. Учасник Олімпійських ігор в Лондоні 2012 року, де в командних змаганнях посів 5-е підсумкове місце. Представляв спортивне товариство «Динамо» у Львові.

Грещак Богдан (нар. 31 березня 1944 року)

  • Майстер спорту. Нападник львівських команд СКА і «Карпати», московського ЦСКА. Входив до числа «33» кращих футболістів СРСР (1971). Гравець олімпійської збірної.

Громак Юрій (26 березня 1948 – 14 грудня 1998)

  • Майстер спорту міжнародного класу з плавання (1968 р.). У 1970 році закінчив Львівський інститут фізичної культури. Чемпіон та рекордсмен Європи (1966 р.) на дистанції 200 м на спині. Бронзовий призер Олімпійських ігор в Мехіко 1968 року у комбінованій естафеті 4 х 100 м вільним стилем. Представляв спортивне товариство «Динамо». Тренер – Валентина Дмитрівна Вілкова.

Губринюк Сергій (нар. 2 лютого1970 року)

  • майстер спорту міжнародного класу з вільної боротьби (1994). Чемпіон України 1994 та 1995 років. На чемпіонаті Європи 1995 року у Швейцарії був срібним призером, а 1996 року у Будапешті у підсумку став 5. На чемпіонаті світу у Стамбулі 1994 року посів 7 місце. Учасник літніх Олімпійських ігор в Атланті 1996 року у ваговій категорії до 82 кг, де став 11. Представляв спортивне товариство «Колос» та ЗС (19996). Після закінчення спортивної кар’єри, почав тренерську діяльність. Став Заслуженим тренером УкраїниТренери: В. Первачук, Б. Савлохов.

Данилюк Володимир (нар 4 липня 1947 року)

  • Кращий бомбардир в історії «Карпат». В «Карпатах» виступав з 10 квітня 1966 року по 23 жовтня 1978 року, за цей час провів 287 матчів, в яких забив 88 голів у чемпіонатах СРСР, ще 6 м’ячів забив у матчах за Кубок, 34 м’ячі  – у міжнародних зустрічах. Заслужений тренер України з 1990 року, тренер-викладач Львівського училища фізичної культури з 1979 року.

Дем`янюк Дмитро  (нар. 30 червня1983 року)

  • майстер спорту України міжнародного классу з легкої атлетики (стрибки у висоту). Син відомого стрибуна у висоту Олексія Демянюка. Багаторазовий переможець Чемпіонатів та Кубків України. Переможець командного чемпіонату Європи з легкої атлетики 2011 року. Фіналіст чемпіонату світу 2011 року в Тегу (Корея.) Фіналіст чемпіонату Європи у приміщеннях 2013 року. Особистий рекорд у стрибках у висоту – 2 м 35 см. Учасник Олімпійських Ігор у Пекіні 2008 року та Лондоні 2012 року. У 2007 році разом з тренером заснував спортивний легкоатлетичний клуб “Висота”. Клуб займається пропагуванням стрибків у висоту, легкої атлетики, а  також занять спортом та здорового способу життя. В СК “Висота” тренуються одночасно декілька десятків стрибунів різної спортивної кваліфікації: від початківців до дворазового учасника Олімпійських ігор. СК “ВИСОТА” забезпечує їхні виїзди на змагання та навчально-тренувальні збори,надає спортивну форму та інвентар. Дмитро Дем’янюк є одним з організаторів традиційного міжнародного турніру «Меморіал О.Дем’янюка», який проводить в пам’ять свого батька. Змагання багато років поспіль збирають найсильніших стрибунів з різних країн. Тренер: Валерій Лебедюк.

Дем`янюк Олексій (30 липня 1958 – 5 квітня 1999)

  • легкоатлет, Майстер спорту міжнародного класу зі стрибків у висоту. 1978 р. став членом юніорської збірної СРСР.  1980 р. посів друге місце у чемпіонаті СРСР, виграв у змаганнях пам’яті братів Знаменських і був зарахований до збірної СРСР.  Чемпіон СРСР, учасник Олімпійських ігор у Москві 1980 року. Взяв участь у товариській зустрічі з легкоатлетами США і переміг, підкоривши висоту 2 м 33 см, що яка стала особистим рекордом і кращим результатом сезону у світі 1981 року. Він першим у світі придумав модель спеціалізованого стрибкового взуття, яку з часом світові фірми-виробники впровадили в своє виробництво. Загинув 1999 року: його знайшли мертвим у кімнаті для затриманих на прикордонній заставі № 7 у місті Чоп на Закарпатті. В пам’ять про нього започаткували міжнародний турнір зі стрибків у висоту «Меморіал Олексія Дем’янюка», який проходить у Львові, на який збираються кращі стрибуни України.

Дідух Олександр (нар. 12 лютого 1982 року)

  • Майстер спорту міжнародного класу з настільного тенісу. Багаторазовий чемпіон, призер та володар Кубка України. Переможець Спартакіади, Універсіади, чемпіон та призер міжнародних змагань. У 2011 році на світовому відборі у Катарі виборов олімпійську ліцензію. Учасник літніх Олімпійських ігор у Лондоні 2012 року,  де у першому турі змагань переміг Марсело Аґієре з Парагваю, а в другому — поступився представникові Австрії Вейксінґу Чену. У 2016 році поїхав на Олімпійські ігри у Ріо-де-Жанейро, як тренер з Паралімпійською збірною з тенісу. Виступав за різні тенісні клуби за кордоном, зокрема в Австрії. Тренери: Володимир Геворгізов.

Досаєв Фарід (нар. 06.03.1933)

  • український плавець у стилі брас, майстер спорту СРСР з плавання (1953). Випускник Львівського державного інституту фізичної культури. У 1951 році виграв національні змагання і встановив рекорд на дистанції 100 м брасом. Учасник Олімпійських ігор в Мельбурні 1956 року в дисципліні 200 м брасом, де, на жаль, до фіналу йому не вдалося пробитися. Свою активну спортивну діяльність завершив після закінчення Спартакіади народів СРСР в 1959 році,а з 1958 року вже працював спортивним коментатором на центральному радіо та телебачення спочатку в Києві, тоді 11 років у Москві, а тоді знову повернувся до Києва. Першим на українському телебаченні провів прямий спортивний репортаж з Чемпіонату України з плавання. Окрім цього брав участь у першому радянському  національному чемпіонаті серед ветеранів (1989), де посів другу сходинку на дистанції 50 м брасом.

Дребот Сергій (нар. 16 травня 1987 року)

  • Майстер спорту України міжнародного класу, з з дзюдо у ваговій категорії 66 кг. Чемпіон багатьох змагань і турнірів національного та міжнародного значення. Чемпіон (2011) та двічі бронзовий призер (2012, 2013) Європи в командному заліку, бронзовий призер перших Європейських ігор в Баку 2015 року. Учасник літніх Олімпійських ігор в Лондоні 2012 року. Після завершення спортивної кар’єри, став старшим тренером збірної України з дзюдо. У грудні 2020 року його обрано очільником Федерації дзюдо Львівщини. Представляв львівські ФСТ «Динамо» та ФСТ «Колос». Тренери: Олександр Бавшин, Тетяна Гаврилова.

Дукач Антон (нар. 30 січня 1995 року)

  • санкар,  Майстер спорту України з санного спорту, учасник І зимових Юнацьких Олімпійських ігор 2012 року в м. Інсбрук, де посів 4 місце, поступившись німецькому спортсмену, що став третім на 0.022 секунди. На цих змаганнях Антон Дукач був прапороносцем. Окрім цього він бронзовий призер VI етапу Кубка світу серед юніорів у м. Вінтерберг (Німеччина), де встановив рекорд траси. Виступи на етапах Кубка світу розпочав зі сезону 2012-13. У 2018 році був учасником ХХІІІ зимових Олімійських ігор в м. Пхьончхан, де в особистих гонках став 23, а за підсумками естафети – 13. У сезоні 2020/2021 Антон став срібним призером Кубка націй. Найкращий спортсмен Львівщини за підсумками грудня 2020 та лютого 2021. Тренерами спортсмена є Володимир Вахрушев, Іван Баїк, Тарас Гарцула.

Єгоров Олександр (нар. 5 серпня 1964 року)

  • майстер спорту міжнародного класу з водного поло. Учасник літніх Олімпійських ігор в Атланті 1996 року збірної України з водного поло на позиції воротаря. Тренер львівської ватерпольної команди СОК «Євроспорт».

 

Жеребецький Олег (нар. 15 серпня 1986 року)

  • Майстер спорту України зі санного спорту. Учасник Олімпійських ігор в Торіно 2006 року, де змагався у санках-двійці з Романом Язвінським, однак вони не закінчили дистанцію через падіння. Сьогодні – тренер збірної України зі санного спорту та вчитель санного спорту у Львівському фаховому коледжі спорту.

Заулічний Ростислав (нар. 6 вересня 1968 року)

  • Заслужений майстер спорту з боксу (1992 р.). Срібний призер Олімпійських ігор у Барселоні 1992 року у складі об’єднаної команди країн СНД і Грузії. На шляху до фіналу почергово переміг Джеклорда Джекобса (Нігерія), Стефена Вілсона (Велика Британія), Золтана Береша (Угорщина). У фінальному двобої поступився німцю Торстену Маю. Учасник Олімпійських ігор в Атланті 1996 року, у першому ж раунді змагань поступився узбеку Тимуру Ібрагімову. Переможець Кубка світу (1994), дворазовий бронзовий призер чемпіонатів світу (1993) та Європи (1991), Неодноразовий чемпіон України та СРСР, провів 252 бої, з них – 230 виграв. 1997 року завершив боксерську кар’єру та переїхав до Чикаго. Від 2000 мешкає у США. Виступав за СДЮШОР з боксу «Берізка» (Львів, 1981–96). Тренери – П. Василюк, В. Козинець.

Захарків Роман (нар. 24 січня 1991 року)

  • санкар,   Майстер спорту України з санного спорту, учасник трьох Зимових Олімпійських ігор: 2010 року у Ванкувері , 2014 року у Сочі та 2018 року у Пхьончхані. Посів 3-є та 4-е місця на Кубку світу серед юніорів (сезон 2007/2008), у 2008 р. – 5-е місце на чемпіонаті світу серед юніорів. П’ятий лауреат чемпіонату Європи 2015 року, на Кубку світу 2016 року в командній естафеті здобув 7 місце. Багаторазовий чемпіон України. Тренери – Іван Баїк, Володимир Вахрушев.

Зубрихін Олександр (нар. 28 жовтня 1974 року)

  • Майстер спорту міжнародного класу з боксу у ваговій категорії 75 кг. Володар Кубка Європи 1999 року, бронзовий призер чемпіонату Європи 2000. Багаторазовий чемпіон України (1997-2000). Неодноразовий переможець міжнародних змагань. Учасник літніх Олімпійських ігор у Сіднеї 2000 року, де у середній ваговій категорії посів підсумкове 5-е місце. Тоді в 1/4 програв угорцю Жолту Ердеї (9-14). Представляв львівське спортивне товариство «Динамо». Тренер: Л. Паламар.

Іванчук Василь (нар.18 березня 1969 року)

  •  Чемпіон Європи з шахів серед юнаків 1987, абсолютний чемпіон Європи 2004, чемпіон світу у складі збірної СРСР 1989 та збірної України 2001, чемпіон світу з блискавичної гри 2007, віце-чемпіон світу 2002, переможець Всесвітніх шахових олімпіад 1988, 1990, 2004, володар шахового «Оскара» 1991, 1995 кращому шахістові світу, володар звання «Шаховий Гетьман» України.

Івашко Маркіян (нар. 18 травня 1979 року)

  • заслужений майстер спорту зі стрільби з лука. Багаторазовий чемпіон України, найкращий спортсмен Львова 2006 року. Став рекордсменом світу на Гран-Прі Європи 1 липня 2018 р. У Болгарії, де разом з Анастасією Павловою з Нової Каховки набрав рекордну суму 1343 очки у кваліфікаційних змаганнях змішаних команд, перевершивши попередній рекорд корейців ВУ Лі і Хай Чанга  на 5 пунктів. Чемпіон світу в команді (2005), чемпіон Європи (2006, 2010), віце-чемпіон світу (1999, 2006) та Європи (2008), бронзовий призер чемпіонату Європи (2010). Чемпіон перших Європейських ігор в м. Баку у командній першості. Дворазовий учасник Олімпійських ігор: 2008 року в Пекіні (4-е місце у команді) та 2012 року в Лондоні (5-е командне та 9-е особисте місця). Від 2001 року виступає за спортивне товариство «Динамо». Тренер: Віктор Міненко, Олександр Несен.

Кальниш Наталія (нар. 2 липня 1974 року)

  • українська спортсменка, яка спеціалізується на стрільбі з гвинтівки. Заслужений майстер спорту України. Срібна та бронзова призерка чемпіонату світу в особистому заліку (2002 р.). Учасниця чотирьох Олімпійських ігор: у Сіднеї 2000 року, в Афінах 2004, у Пекіні 2008 та в Ріо-де-Жанейро 2016 року. Найкращим досягненням на Олімпіаді за усі рази стало 8 місце в Афінах 2004 року у стрільбі з дрібнокаліберної гвинтівки з трьох положень, 50 м. У жовтні 2019 року на 7-х Всесвітніх Іграх серед військовослужбовців в Ухань (Китай), разом з Лесею Леськів та Анною Ільїною у вправі МГ-9 лежачи на 60 метрів з 1867 очками здобула перемогу з рекордом турніру. Наступного дня змагань у стрільбі з гвинтівки на 50 м з 623,1 очками здобула бронзову нагороду в особистому заліку. У стрільбі з гвинтівки на 50 м з 3528 очками в командних змаганнях разом з Лесею Леськів та Анною Ільїною поповнила скарбничку срібною нагородою. Тренер – Олександр Скуратовський.

Квятковський Андрій (нар. 2 лютого 1990 року)

  • борець вільного стилю у ваговій категорії до 66 кг. Неодноразовий переможець та призер національних та міжнародних змагань і турнірів. Учасник Європейських ігор 2015 року. Дворазовий учасник літніх Олімпійських ігор: 2012 року в Лондоні (у стартовій сутичці програв казаху Акжуреку Танатарову) та 2016 року у Ріо-де-Жанейро (в 1/8фіналу програв азербайджанцю Тогрулу Асгарову). На обох Олімпіадах посідав 13-ті місця. Тренери: Тарас Пилюк, Руслан Савлохов.

Кісь Андрій (нар. 27 травня 1982 року)

  • Майстер спорту України з санного спорту; член національної збірної команди України. З 2004 року – спортсмен Львівської школи вищої спортивної майстерності, представник ФСТ «Колос». Кращий спортсмен Львівщини за січень 2014 року. Триразовий учасник Олімпійських ігор: в Торіно 2006 року, у Ванкувері 2010 року та в Сочі 2014 року. Тренери: Тарас Гарцула, Володимир Гарцула, Юрій Собота.

Книш Ольга (нар. 6 жовтня 1995 року)

  • Майстер спорту України з гірськолижного спорту, учасниця чемпіонатів світу 2015 та 2017 рр., учасниця ХХІІІ зимових Олімпійських ігор 2018 р. в Пхьончхані, де у слаломі посіла 46 місце, а у гігантському слаломі не фінішувала. У 2020 році захистила звання абсолютної чемпіонки України, яке здобула у 2019 році, знову ставши дворазовою чемпіонкою України. Також у січні 2020 посіла друге місце на змаганнях в гігантському слаломі, які пройшли в італійському Абетоні. Тоді вирішальному спуску їй не вистачило всього 17 сотих секунди до італійки Карлотти Де Леонаріс, яка перемогла з результатом в 2.10.27.  Тренер: Юлія Шепіленко.

Ковпан Валентина (12 лютого 1950 – 12 лютого 2006)

  • Майстер спорту міжнародного класу зі стрільби з лука, дворазова чемпіонка світу в командній першості в 1973 і 1975 роках, триразова чемпіонка Європи — в 1976 році в командній та в 1978 році в особистій та командній першості. Чотириразова чемпіонка СРСР у 1970, 1973, 1974 та 1978 роках. Срібна призерка Олімпійських ігор в Монреалі 1976 року, де встановила три олімпійські рекорди на окремих дистанціях.  У 1979 році Валентина Ковпан (Львів) встановила рекод Світу на дистанції 50 метрів з результатом 329 очок та разом з лучницями Наді́єю Окпиш (Львів) і Лі́дією Шикотою (Іркутськ) — командний рекорд Світу FITA-1 (3772 очки). Загалом встановила 4 особистих, 3 команд. світ. та 15 особистих рекордів в СРСР. Після завершення спортивної кар’єри,  працювала лікарем у Львівській стоматологічній поліклініці. 12 травня 2006 зникла безвісти. Тренери: М. Хусківадзе, В. Маркович.

Коган Любомир (нар. 2 липня 1975 року)

  • львівський стрибун на лижах. Представляв клуб «Динамо». Учасник Олімпійських ігор у Нагано 1998 року, де був 58-им у стрибках з нормального трампліна (90 м) та 61-им у стрибках з високого трампліна (120 м). Після завершення кар’єри переїхав у США.

Комаров Іван (19 червня 1921 – 11 квітня 2005)

  • фехтувальник (рапіра). Майстер спорту, Заслужений тренер СРСР, багаторазовий чемпіон СРСР і України з фехтування, очолював збірні команди СРСР та України. Учасник Олімпійських ігор у м. Гельсінкі 1952 року. Був одним із перших викладачів кафедри фехтування та рукопашного бою у Львівського державному інституті фізичної культури імені Івана Боберського. Від 1960 мешкав у Тернополі, де отримав звання почесного громадянина міста (1989).1960–61 – голова спортивного товариства «Аван­гард», далі — голова обласного спортивного комітету, згодом — директор Тернопільської ДЮСШ №2. До листопада 2003 — голова Ради ветеранів міста.

Коморовський Тадеуш (1 червня 1895 – 24 серпня 1966)

  • учасник змагань із кінного спорту у складі збірної Польщі на 8-х Олімпійських іграх у Парижі (1924), де у підсумку посів 24-те місце, керівник польської команди наїзників на 11-х Олімпійських іграх у Берліні (1936). Окрім цього був військовиком, генералом, державним діячем.  Керував важливими воєнними операціями під час Другої світової війни.

Король Петро (2 січня 1941 – 2 липня 2015)

  • український важкоатлет, олімпійський чемпіон, світовий рекордсмен. ). Встановив 30 рекордів України, 6 (шість) всесоюзних та 3  (три) світові рекорди. Триразовий чемпіон світу (1974, 1975, 1976), чемпіон Європи (1973). Будучи найсильнішим у своїй ваговій категорії (до 67,5 кг), через інтриги спортивних функціонерів він не поїхав на Мюнхенську Олімпіаду у 1972 року. Проте не здався і поїхав на наступні Олімпійські ігри в Монреалі 1976 року, де став чемпіоном. На той час уже 35-річний атлет посів друге місце, поступившись лише через більшу власну вагу поляку ЗбігнєвуКачмареку. Проте той не пройшов допінг-контроль і був дискваліфікований – золото перейшло до рук нашого спортсмена.Після завершення спортивної кар`єри Петро Король працював тренером. Відхилив пропозиції роботи в Києві та за кордоном, залишившись працювати тренером у Львові. В останні роки життя, уже будучи важко хворим, трудився інструктором у спорткомплексі «Динамо».В його активі є рекорди, які досі в Україні ніхто не перевершив. Тренери: Василь Боб, Аркадій Речкеман.

Коростильов Павло (нар. 5 листопада 1997 року)

  • Заслужений майстер спорту України з кульової стрільби. Чемпіон Других юнацьких Олімпійських ігор 2014, де здобув впевнену перемогу у стрільбі з пневматичного пістолета з десяти метрів й набравши 203,4 очки встановив юнацький світовий рекорд. Взяв участь у перших Європейських іграх, що пройшли літом 2015 у Баку, де здобув місце у стрільбі з пневматичного пістолета, що дозволило йому кваліфікуватися на Олімпіаду 2016. Учасник ХХХІ літніх Олімпійських ігор в Ріо-де-Жанейро 2016 року (16 місце у пневматичній стрільбі на 10 метрів та 35 місце  у пістолеті на 25 метрів). На Чемпіонаті Європи 2017 року завоював 6 медалей: 4 золота, срібло та бронза. У стрільбі з пістолета на дистанції 50 метрів Коростильов повторив світовий рекорд чотираразового олімпійського чемпіона Чин Чон Она, набравши 230.5 очка, а в стрільбі з пістолета на дистанція 25 метрів спортсмен встановив юніорський рекорд світу, набравши 581 очко. У 2018 році на чемпіонаті світу став четвертим у стрільбі з пневматичного пістолета на 10 метрів, що дозволило йому стати першим українським спортсменом, що виборов ліцензію на Олімпійські Ігри 2020 року. У неолімпійських дисциплінах спортсмен спершу виграв бронзову медаль у стрільбі з пістолета центральної дії на 25 метрів, а потім став чемпіоном світу в стрільбі зі стандартного пістолета на 25 метрів.  На чемпіонаті Європи зі стрільби з пневматичної зброї (з дистанції 10 м) в хорватському Осієку, 23 березня 2019, Павло виграв золото, набравши 241,3 очка. На ІІ Європейських іграх в парі з Оленою Костевич  виборов бронзову нагороду у пістолеті на 25 м. У жовтні 2019 року на 7-х Всесвітніх Іграх серед військовослужбовців в Китаї здобув срібну нагороду у вправі РПГ на відстані 25 метрів з 589 очками. У стрільбі з великокаліберного пістолета на 25 м разом з Олександром Петрівим та Юрієм Колесником  з результатом 1736 очок стали бронзовими призерами. Перемогу здобув у стрільбі з великокаліберного пістолету на 25 метрів з результатом 588 очок. Найкращий спортсмен Львівщини у травні 2014, червні 2017 та за підсумками 2018 році. Тренери – Коростильов Сергій, Камінський Олександр.

Коростильова Юлія (нар. 8 лютого 1984 року)

  • майстер спорту міжнародного класу зі стрільби кульової. Багаторазова чемпіонка та призерка Чемпіонату України в особистих та командних змаганнях. Чемпіонка Європи з пневматичної зброї 2004 і 2007 років у командному заліку, бронзова призерка чемпіонату Європи 2003, 2008, 2009 років у командному заліку. Чемпіонка та бронзова призерка Всесвітньої універсіади 2007 в командному заліку, бронзова призерка Всесвітньої універсіади 2011. У 2005 році на міжнародних змаганнях у Белграді встановила свій особистий рекод – 390 очок, а до світового рекорду тоді їй не вистачило набрати всього трьох очок. Учасниця літніх Олімпійський ігор в Афінах 2004 року (10 місце у вправі ПП-2 (пневматичний пістолет). На Олімпіаді їй не вистачило двох очок, щоб потрапити в «медальну» зону. Краща спортсменка Львівщини за підсумками серпня 2020 року. Виступає за Збройні Сили України. Тренери: Валентин та Сергій Коростильови.

Котельник Андрій (нар. 27 грудня 1977 року)

  • найуспішніший боксер-професіонал західної України. 5-разовий чемпіон України, переможець першості Європи серед юніорів 1995 р. (Угорщина), переможець Кубка Європи 1999 р. (Україна). Срібний призер Олімпійських ігор у Сіднеї 2000 року, де після важкої травми зумів вийти на пік спортивної форми та виборов медаль. 15 листопада 2000 року підписав перший професіональний контракт — із німецьким клубом «Universum Box-Promotions» (Гамбург). Дебютував на професіональному рингу 16 грудня 2000 року в Ессені у поєдинку проти Петера Феєра (Словаччина). Цей бій закінчився перемогою Андрія технічним нокаутом вже у першому раунді. 22 березня 2008 року став Чемпіоном світу. Тоді нокаутом в Уельсі переміг британця Гевіна Різа. Кілька разів Андрій успішно захищав свій титул. Будучи чемпіоном світу, Котельник співпрацював з всесвітньо відомим промоутером Доном Кінгом, якого зумів привезти до Львова, чим викликав величезний ажіотаж в місті. 4 жовтня 2014 року на ”Арені Львів” Андрій Котельник провів прощальний бій проти грузинського боксера Олександра Бенідзе. Андрій переміг одноголосним рішенням суддів з рахунком (80-71,80-71,80-71). Після закінчення професійної спортивної кар’єри, Андрій Котельник – президент та один з засновників Блогодійного фонду Андрія Котельника, основна мета якого – допомога юним перспективним спортсменам, а також малозабезпеченим громадянам України. Щорічно фонд проводить престижний всеукраїнський юнацький турнір з боксу на призи Андрія Котельника. Окрім змагань з боксу, фонд Котельника організує й змагання серед дітей з футзалу. Також за ініціативи Котельника в Україні відкрито першу школу юного боксера «АК Boх Promotion». Він також є співзасновником промоутерської компанії АК1, яка організувала у Львові історичний перший захист чемпіонського титулу. Також Андрій Котельник у своїй колекції має уже усі ордени «За заслуги» усіх ступенів. Тренери: Дмитро Сосновський, Міхаель Тімм.

Крулікевич Адам (9 грудня 1894 — 4 травня 1966)

  • перший львівський медаліст на Олімпійських Іграх. У 1924 році в Парижі на Олімпіаді в складі збірної Польщі здобув бронзову нагороду у кінному спорту (подолання перешкод – конкур)на коні Пікадорі. У першому рейтингу спортсменів 1926 «Перегляду спортивного» (Przeglądu Sportowego) зайняв 7 місце. 4-разовий володар Кубка народів (1925-28 рр.) – найвища нагорода кіннотників. Упродовж 1920– 1926 взяв участь у 94 змаганнях, з яких привіз 81 нагороду, а 24 рази перемагав ( йдеться тільки про міжнародні конкурси). Після 1945 був кінним тренером і інструктором. У повоєнні роки кінорежисер Анджей Вайда знімав історичний фільм «Popioły»(«Попіл»). У стрічці було чимало батальних сцен за участі кавалерії, а для їх постановки режисер запросив консультантом Адама Крулікевича. Одного дня Крулікевич погнав коня, раптом кінь послизнувся на мокрій траві і впав, придушивши вершника. 72-річний кавалерист зазнав важкої травми і помер. Поховали олімпійського призера на кладовищі у Кракові, де він мешкав останні роки.

Кутенко Юрій (08.07.1932–13.12.2003)

  • легкоатлет-десятиборець. Майстер спорту міжнародного класу, рекордсмен Європи (1961). Перші змагання – першість України з багатоборства (1950) у Львові, де й став переможцем. Через три роки Юрій Кутенко вперше став чемпіоном України з десятиборства і це звання повторював потім ще шість разів. У 1954-му вперше встановив рекорд України, планку якого піднімав ще неодноразово, довівши досягнення восени 1961 року до рекорду Європи. Тоді, на чемпіонаті України 5-6 вересня показав у Києві рекордний результати 8360 очок. Цей рекорд тримався ще десять років, поки його не перевершив олімпійський чемпіон Мюнхена-1972 Микола Авілов. Кутенко був рекордсменом України аж 17 років. Учасник двох Олімпійських  ігор у Мельбурні 1956 року та в Римі 1960року. Старт австралійському Мельбурні не вийшов вдалим, бо спортсмен зірвав стрибок у висоту – нуль очок. Другого дня змагань були коронні види Кутенка, в яких він показав найкращі результати серед усіх учасників – у стрибках з жердиною та у метанні диска, але надолужити втрати не вдалося. У Римі Кутенко був уже досвідченим спортсменом, та змагання проходили за поганої дощової з вітром погоди, і він не зміг продемонструвати свої здібності, залишившись тільки на четвертому місці. У 1971 р. під час матчу США – СРСР в Сан–Франциско, коли стрибав із жердиною, остання під вагою спортсмена зламалась. Кутенко впав на металевий ящик – зламав три ребра, пошкодив нирку…Тому на заняттях спортом змушений був поставити крапку. Але в спорті залишився. Служив в спортивному клубі армії, працював старшим тренером з десятиборства Збройних сил СРСР, був начальником 8 СКА ПрикВО. У будівництві нинішнього комплексу СКА – велика частка його праці. В останні роки життя – директор ДЮСШ СКА з легкої атлетики, яка зараз названа на його честь. Тренер: Дмитро Оббаріус.

Кухар Вацлав (16 вересня 1897 – 13 лютого 1981)

  • вихованець Львівського клубу спортивного «Погонь», польський та деякий час український радянський футбольний тренер. Був учасником Олімпійських ігор в Парижі 1924 року у складі футбольної збірної Польщп.  Грав за команду «Погонь» (Львів), збірну Польщі (зіграв 26 матчів, забив 5 голів, 14 разів був капітаном команди), тренував команду «Динамо» (Львів). Зіграв 1052 матчі, забив 1065 голів. 4-разовий чемпіон Польщі з футболу (1922, 1923, 1925,1926) та кращий бомбардир чемпіонату Польщі (1922, 1926). Окрім футболу, займався легкою атлетикою, де став 2-разовим чемпіоном Польщі в бігу на 800 метрів (1920, 1921), чемпіоном Польщі в бігу на 110 м з бар’єрами (1920), чемпіоном Польщі в бігу на 400 м з бар’єрами (1923), 2-разовим чемпіоном Польщі у стрибках у висоту (1921, 1923), чемпіоном Польщі у потрійному стрибку (1921), 2-разовим чемпіоном Польщі в десятиборстві (1923, 1924). У ковзанярському спорті став 22-разовим чемпіоном Польщі (1922-1929) та учасником Чемпіонату Європи 1925, де посів 7 місце. У складі хокейної збірної ставав чемпіоном Польщі 1933 та віце-чемпіоном Європи 1929 р.

Ледньов Павло (25.03.1943 — 23.11.2010)

  • Заслужений майстер спорту з сучасного п’ятиборства, володар семи олімпійських медалей – дві золотих (1972, 1980), дві срібних (1972, 1976), три бронзових (1968, 1972, 1980). На чотирьох поспіль Олімпійських іграх здобував медалі. Двічі Ледньов ставав олімпійським чемпіоном в командному заліку — на Олімпійських іграх в Мюнхені 1972 та у Москві 1980. На Олімпіаді в Монреалі 1976 року збірна СРСР, за яку він виступав, фінішувала другою. В особистому заліку він здобув срібну медаль на тій же монреальській олімпіаді та бронзові на олімпіадах в Мехіко 1968, Мюнхені 1972 та Москві 1980 року. На московській Олімпіаді 1980 року був найстаршим серед учасників, де у 37 років додав до своїх нагород ще дві медалі! Такого успіху ніхто ніколи з п’ятиборців не досягав. Окрім цього, він чотириразовий чемпіон світу в особистому заліку (1973, 1974, 1975, 1978), віце-чемпіон (1977). Неодноразовий чемпіон і призер чемпіонатів світу у командному заліку. Головний тренер збірної СРСР (1981 – 1987). Лауреат Книги рекордів Гіннеса за найбільшу кількість олімпійських нагород.

Лемішко Владислав (09.06.1911 – 17.04.1988)

  • футболіст (нападник, лівий захисник), хокеїст (захисник, тренер). Розпочинав спортивну кар’єру у львівському спортивному клубі «Чарні».за футбольну команду «Чарні» грав до 1936 року, після чого перейшов у львівську «Погонь» (1936-1939). Виступав за збірну Львова. Паралельно будував кар’єру хокеїста, виступав за «Чарні» (Львів) та став дворазовим призером чемпіонату Польщі. У 1934 році завоював срібну медаль, а в 1935 році — золоту. За Збірну Польщі зіграв 15 матчів. Учасник чемпіонату світу 1935 року в швейцарському Давосі. Був членом польської національної збірної на зимових Олімпійських іграх 1946 року у німецькому Гарміш-Партенкірхені, на турнірі не зіграв жодного матчу, хоча був капітан команди. Під час Другої світової війни представляв кольори київського «Динамо» та львівського «Динамо» (1939-1941). Згодом оселився в місті Тарнові і став тренером футболістів «Тарновії», поступово підвищуючи рівень гравців та команди загалом. У перші повоєнні роки він поєднував роботу у футболі з грою в хокей. Наприкінці 40-их років почав тренувати футбольні команди: «Окоцимський» (Бжессько), у 1948 році — «Погонь» (Прудник), «Грибовія» (Грибув), «Метал» (Тарнів). У 1950 році знову тренував у Тарнові, у 1951 році — «Огниво» (Ряшів), а з 1950 по 1952 рік — знову «Метал» (Тарнів). У 1956-1957 роках працював тренером у вроцлавському «Пафавазі». З 1958 по 1960 рік знову тренував «Окоцимський» (Бжесько). З 1960 по 1962 рік знову тренував «Метал» (Тарнів). У сезоні 1964/65 років працював головним тренером друголігової Лехія (Гданськ). З 1965 по 1966 рік очолював інший друголіговий клуб, «Сталь» (Мелець). У сезонах 1966/67 та 1967/68 працював головним тренером «Сталі» (Санок). У сезоні 1968/69 років тренував «Олімпію» (Познань), а в 1969 році — «Карпати» (Кросно). Нагороджений лицарським хрестом ордену Відродження Польщі та медаллю Польського олімпійського комітету. Розділив 5-6 місце в опитуванні тижневика «Tarnowskie Azoty» в номінації найпопулярнішого тренера Тарнова в 1985 році.

Ленишин Вікторія (нар. 25 травня 1991 року)

  • майстер спорту міжнародного класу з художньої гімнастики. Багаторазова призерка та переможниця українських та міжнародних змагань, срібна та бронзова призерка етапів Кубка світу. 2010 року в складі збірної команди України на чемпіонаті світу у Москві посіла 13 місце. 2011-го виграла 1 срібну медаль та 2 бронзових на Кубку світу в Києві. Того ж року у Франції (Тьє) в складі команди здобула бронзу на Кубку світу. У вересні-2011 на відбірковому чемпіонаті світу у Монпельє команда посіла 7 місце та заробила путівку в Лондон – на відбірковий старт «передолімпійського тижня». Там успішно стартували і зайняли 4-е місце, забезпечивши ліцензією країну на Олімпійські ігри. Учасниця Олімпійських ігор у Лондоні 2012 року, деразом з командою у групових вправах зайняла 5-е місце. Кандидат наук з фізичного виховання та спорту (2016). У вересні 2017 року відкрила у Львові спортивний клуб, основним видом спорту якого стала художня гімнастика. Представляла ЗСУ, СДЮШОР «Олімп-Л». Тренери: Катерина Сороковська, Ірина Іванів, Альбіна та Ірина Дерюгіни.

Леонкін Дмитро (16.12.1928 — 1980)

  • Майстер спорту зі спортивної гімнастики. Випускник Львівського державного університету фізичної культури. Чемпіон СРСР у вільних вправах (1952 р. , 1954 р. ), вправах на кільцях (1951 р.), срібний призер у вільних вправах (1953 р., 1958 р.) і опорних стрибках (1954) р., у вправах на кільцях (1954 р.) і опорних стрибках (1953 р.). . На Олімпіаді в Гельсінкі, виступаючи в складі збірної СРСР з гімнастики, здобув золоту олімпійську медаль в командному заліку і бронзову медаль у вправах на кільцях. Виступав за СКА (Львів). Тренер – П. Собенко.

Леськів Леся (нар. 17 жовтня 1963 року)

  • Заслужений майстер спорту України з кульової стрільби (1994). Членкиня збірних команд СРСР (1980–92) та України (від 1993). Чемпіонка та багаторазова призерка чемпіонатів України. Входила до складу збірних команд СРСР (1980—1992) та з 1993 року – України. Триразова учасниця літніх Олімпійських ігор: Антанта,1996 рік (8 і 9 місце), Сідней, 2000 рік (9 місце) і Афіни, 2004 рік (12 позиція). Призерка чемпіонатів світу (м. Мілан, 1994, 2-е м. в особ., 3-є м. у команд. змаганнях; м. Лахт, 2002, 1-е і 3-є м. у команд. змаганнях; м. Ґранада, 2014, 3-є м. у команд. змаганнях). Чемпіонка та призерка чемпіонату Європи (м. Брно, 1993, 1-е м. в особ. змаганнях; м. Осієк, 2013, 1-е м. у команд., 3-є м. в особ. змаганнях; м. Марібор, 2015, 3-є м. в особ. змаганнях). Володарка (Буенос-Айрес, 1998) та бронзова призерка (м. Шанхай, Китай, 1999) Кубка світу. Від 1980 виступає за ЗС України (Львів). Тренери – А. Булгаков, В. Височин, А. Кукса.

Літинська Марта (нар. 25 березня 1949 року)

  • Видатна українська шахістка, учасник змагань за шахову корону (1973-1991), віце-чемпіонка Всесвітньої шахової олімпіади (1988,1992), чемпіонка Європи у складі команди України (1992), чемпіонка України (1967, 1977, 1995) та СРСР (1972), чемпіонка світу серед ветеранів (2002), чемпіонка світу у грі за листуванням(1978, 1983),«Заслужений працівник фізичної культури і спорту України»(1992).

Логінова Ольга (3 лютого 1966 року)

  • Майстер спорту СРСР міжнародного класу з гірськолижного спорту. Виступала за збірні команди СРСР і України з гірськолижного спорту, чемпіонка радянської національної першості, учасниця зимових Олімпійських ігор в Ліллехаммері 1994 року. В 1980-х роках входила до числа найсильніших гірськолижниць СРСР. П’ять разів ставала чемпіонкою СРСР — в різних гірськолижних дисциплінах: тричі в слаломі (1983, 1986, 1988), раз в двоєборстві (1987) та раз в гігантському слаломі (1990). Після розпаду СРСР прийняла українське громадянство та увійшла до основного складу національної збірної України. Захищала честь країни на зимових Олімпійських іграх-1994 в Ліллехаммері. Стартувала у всіх п’яти жіночих дисциплінах; зайняла 37 місце в швидкісному спуску, 40 місце в супергіганті, 18 місце в комбінації, в слаломі була дискваліфікована, а в гігантському слаломі зійшла з дистанції. Після цього ще декілька разів представляла українську команду на етапах Кубка світу і Кубка Європи. Брала участь в студентських університетських змаганнях і національних першостях. У 1996 році закінчила спортивну кар’єру.

Макуц Богдан (нар. 4 квітня 1960)

  • Заслужений майстер спорту зі спортивної гімнатсики. Випускник Львівського державного університету фізичної культури, вихованець львівської школи спортивної гімнастики, один із найтитулованіших українських гімнастів. На юніорському чемпіонаті Європи в 1978 році (це були перші змагання для юніорів в Європі, у Мілані), виграв 5 золотих медалей і багатоборство. Після цього старший тренер чоловічої збірної СРСР Леонід Аркаєв взяв його у збірну, куди було дуже складно потрапити. Дворазовий чемпіон світу (1979, 1981), володар Кубка світу (1980), срібний призер чемпіонатів Європи (1979, 1981), мультимедаліст Всесвітньої універсіади (1979), абсолютний чемпіон СРСР (1982). У квітні перед Олімпіадою на міжнародних змаганнях у Мо­скві під час виконання впра­ви на поперечці Макуц невдало приземлився й опинився у гіп­совому корсеті — сталося змі­щення шийного хребця. Але Богдан зро­бив майже неможливе, адже за кілька місяців відновився і набрав потрібну спортивну форму і став Чемпіоном Олімпійських ігор у Москві 1980 року у командному заліку в складі збірної СРСР. Суддя міжнародної категорії. Тренери: Валентин Францкевич, Євген Пайтра.

Марченко Вероніка (нар. 3 квітня 1993 року)

  • Заслужений майстер спорту зі стрільби з лука. Чемпіонка світу 2014 року в командному заліку. На Європейських Іграх у Баку 2015  – бронзова призерка у командному заліку. Чемпіонка Європи 2016 в індивідуальному та командному заліку у британському місті  разом із Анастасією Павловою та Лідією Січенковою. Чемпіонка Європи 2017 в особистому заліку та командному заліку. У 2018 році посіла третє місце на Чемпіонаті світу серед військовослужбовців у Тегерані. Учасниця Олімпійських Ігор у Ріо-де-Жанейро 2016 року, де у підсумку посіла 17 позицію. У Березні 2020 року виграла Гран-прі Іспанії. Визнана найкращою спортсменкою України травня 2016 року, найкраща спортсменка Львівщини за підсумками 2017 року, а також у травні 2016 та в березні 2017 року та ін. Тренер – Марія Гавелко

Матіас Міхал (28.09.1910 – 22.10.1975)

  • футболіст, згодом – футбольний тренер. Вихованець львівської «Лєхії», гравець «Погоні» (Львів), «Нафтовика» (Борислав), «Динамо» (Київ), «Полонії» (Битом), збірної Польщі (18 ігор – 7 голів). Тренер польських клубів та збірної Польщі. Учасник Олімпійських ігор (Берлін, 1936 – гравець. Тоді польська команда посіла 4-е місце, а Матіас зіграв в усіх матчах.), (Гельсінкі, 1952 – тренер). Працював наставником багатьох польських команд, серед яких АКС «Хожув», «Вісла» (Краків) (чемпіон 1951, фіналіст Кубка Польщі 1951), національна збірна Польщі (у 1952, 1954 і 1966-1967 роках), «Варта» (Познань), «Сталь» (Мелець), «Краковія», «Ґурнік» (Забже) (фіналіст Кубка Польщі 1970, фіналіст Кубка володарів кубків 1970), «Чарні» (Ясло). Фінал Кубка володарів кубків 1969/70 досі залишається найбільшим досягнення польських команд у єврокубках.

Мауер Альберт (12 лютого 1907—  10 травня 1999)

  • з 1921 по 1931 рік грав на позиції захисника у футбольній команді клубу «Погонь» (Львів). Чемпіон Польщі 1925 року (провів чотири матчі із восьми). У лігових чемпіонатах країни провів 83 матчі. Одночасно працював викладечем. Керівництво навчального закладу негативно відносилося до футболу і заборонило йому брати участь у змаганнях. Саме тому перейшов у львівську хокейну команду «Погонь» і став учасником зимових Олімпійських ігор у Лейк-Плесіді 1932 року у складі збірної Польщі в хокеї на позиції захисника, де команда посіла 4-те місце. З 1947 року працював хокейним тренером у клубах «Полонія» (Битом), «Гурнік» (Катовіце) та інших.


Мельник Борис (2 лютого 1945 – 17 листопада 2016)

  • заслужений майстер спорту зі стрільби кульової. На Олімпійських іграх у Мюнхені 1972 році у трипозиційній боротьбі з вільною гвинтівкою, як і американець Лонес Віггер, досяг найкращого результату змагань із загальною кількістю 1155 очок. Остаточну позицію в рейтингу визначила серія пострілів з коліна, в якій Віггер набрав 97 очок, а Мельник отримав 96 очок і таким чином здобув срібну медаль. На Олімпійських іграх у Монреалі 1976 року змагався з малокаліберною гвинтівкою в схильній позиції, але з 591 набраним очком вийшов лише на дванадцяте особисте місце. Він був дворазовим чемпіоном (1970) і семиразовим срібним призером (1970, 1974) чемпіонатів світу; дев’ятиразовим чемпіоном та триразовим призером чемпіонатів Європи; п’ятиразовим рекордсменом світу та восьмиразовим рекордсменом Європи. За його активної ініціативи, у 1980 році було відкрито відділення стрільби кульової у Львівській школі вищої спортивної майстерності. З 1986 по 1989 роки перебував на посаді начальника спортивно-стрілецького комплексу 8 СКА та за сумісництвом – старшим тренером зі стрільби кульової команди ПрикВО. У 90-х роках упродовж декількох років працював у національній збірній команді України тренером зі стрільби з гвинтівки. На початку 2000-х років емігрував до Ізраїлю.

Меркушина Ірина (нар. 8 березня 1968 року)

  • Майстер спорту України міжнародного класу з біатлону. Срібна призерка чемпіонату світу (2003), дворазова бронзова призерка чемпіонатів Європи, учасниця Кубків світу, бронзова призерка чемпіонату СРСР. Учасниця зимових Олімпійських ігор в Нагано 1998 року, де у спринті (7,5 км) у підсумку фінішувала 49-ою серед 64 учасниць. Після закінчення сезону 2003/04 оголосила про завершення спортивної кар’єри. Працювала тренером з біатлону у Львові, потім у Тернополі. Заслужений тренер України. Старший викладач кафедри спорту Тернопільського національного економічного університету, тренер-викладач з біатлону фізкультурно-спортивного товариства «Динамо». Тренери: М. Крутиков, І. Бушмильов Р. Боднарук, О. Меркушин.

Мерлені Ірина (нар. 8 лютого 1982 року)

  • заслужений майстер спорту з вільної боротьби. Багаторазова переможниця міжнародних турнірів і національних чемпіонатів у вагових категоріях 48 та 51 кг. Триразова  чемпіонка (2000 р. – Софія, 2001 р. – Софія, 2003 р. – Нью-Йорк) та срібна призерка Чемпіонату світу (2005 р. – Будапешт, 2007 р. – Баку). Двічі чемпіонка Європи (2004 р. – Хапаранда, 2005 р. – Софія) та срібна призерка Чемпіонату Європи  (2001 р. – Будапешт). Чемпіонка Олімпійських ігор в Афінах 2004 року. Цікаво, що саме вона привезла до Львова перше золото за час незалежності, а ще, вільну боротьбу тільки ввели в програму Олімпійських Ігор. Мерлені тоді виступала у найнижчій ваговій категорії, відповідно змагалась на початку. Так Ірина стала ще й найпершою в історії вільної боротьби олімпійською чемпіонкою. На наступних Олімпійських іграх в Пекіні 2008 року стала бронзовою призеркою Олімпіади, а на Олімпійських іграх 2012 року в Лондоні програла поєдинок за бронзову нагороду і у підсумку стала 5. Ці поєдинки стали завершальними у її спортивній кар’єрі. У 2012 році була обрана та перебувала як молодий посол від України на І літніх юнацьких Олімпійських іграх у Сінгапурі (2010 р.). 21 вересня 2013 р. у Будапешті увійшла до всесвітньої Зали Слави Міжнародної федерації об’єднаних стилів боротьби (FILA). З 14 липня 2014 р. до 10 червня 2015 р. очолювала управління молоді та спорту Хмельницької обласної державної адміністрації. Тренери: Олексій Мельник (батько), Олексій Мельник (брат), Сергій Басистий, Микола Рудниченко, Микола Тарадай, Микола Кутей, Аркадій Дубілевич, Леонід Барсуков, Анатолій Харитонюк, Руслан Савлохов, Ігор Дух.

Мицак Дмитро (нар. 8 листопада 1995 року)

  • Майстер спорту України з гірськолижного спорту, вихованець СДЮШОР з гірськолижного спорту «Динамо» (Львів), учасник І Зимових юнацьких Олімпійських ігор 2012 в Інсбруку та Зимових Олімпійських ігор 2014 в Сочі, де у супергіганті посів 52 місце, у слалом-гіганті – 60. Чемпіон України (2013, слалом-гігант), член комісії атлетів НОК, представник Відділення НОК у Дробобичі, Трускавці та Бориславі, Посол Доброї волі МОК в команді «Space Team» на зимовій Олімпіаді-2018.  Тренери: Кусень С. І. (Львів), Машталір О. М. (Київ).

Мікльош Карло (21.06.1915 – 31.05.2003)

  • Легендарний львівський футболіст, організатор і творець перемог «Карпат», Почесний громадянин Львова (1996), суддя республіканської категорії.

Міндергасов Сергій

  • Заслужений майстер спорту з фехтування на шаблях (1988). Чемпіон світу в особистих змаганнях (1986 р.). П’ятиразовий (1986 , 1987, 1988, 1989, 1990 рр.) чемпіон світу в командних змаганнях та переможець турніру «Дружба-1984» в командному турнірі. Срібний призер Олімпійських ігор у Сеулі 1988 року у командній шаблі. Тренер: В. С. Шуберт.

Тарас Міщук (нар. 22 липня 1995 року)

  • Майстер спорту міжнародного класу з веслування на каное, який працюєу постійній парі з Дмитром Янчуком. Бронзовий призер Чемпіонату Європи 2014 (С-4, 1000 м) та Чемпіонату світу 2015 року (С-2, 500 м). Учасник та бронзовий призер Олімпійський Ігор 2016 року у Ріо-де-Жанейро (С-2, 1000 м). Бронзовий призер Чемпіонатів Європи 2017 та 2018 рр. (С-2, 500 м). Нагороджений орденом «За заслуги».

Немшилов Володимир (нар. 24 листопада 1948)

  • Майстер спорту міжнародного класу з плавання (1968 р.). Бронзовий призер Олімпійських ігор в Мехіко (1968) у комбінованій естафеті 4 х 100 метрів батерфляєм, а в особистому заліку став 4. На Олімпіаді встановив новий рекорд Європи, оскільки перші три місця посіли громадяни США. Дворазовий бронзовий призер чемпіонату Європи (1970) в естафеті 4 х 100 вільним стилем і в комплексі. 9-разовий чемпіон СРСР на дистанціях 100 м (1968-1971, 1973, 1974) і 200 м (1973) батерфляєм, в комбінованій естафеті 4 х 100 м (1974, 1975). Багаторазовий рекордсмен Європи та СРСР на дистанції 100 м батерфляєм. Представляв спортивне товариство «Динамо».

Онищук Анатолій

  • майстер спорту міжнародного класу з кульової стрільби. Чемпіон СРСР, переможець Спартакіади народів СРСР (1967 р.). Перший Львівський олімпієць з кульової стрільби. Учасник Олімпійських ігор у Мехіко 1972, де посів 27 місце. Виступав за Львівське СКА.

Орищин Євген (14.10.1914 – 01.09.1997)

Вихованець львівського пласту, знаний гімнаст, тренер і арбітр міжнародної категорії з гімнастики. Нар. у Львові, захопився спортом в пластовій організації і незабаром став одним з кращих гімнастів Галичини…

Палеха Катерина  (нар. 20 вересня 1980 року)

  • заслужений майстер спору зі стрільби з лука. Срібна призерка чемпіонатів світу (2005, 2007, 2008), чемпіонка Європи (1998, 2002, 2004), багаторазова чемпіонка України. Учасниця Олімпійських ігор 2004 року в Афінах, де посіла 59-е місце в індивідуальному рейтинговому раунді серед жінок із оцінкою 72 очки з 595. У першому раунді перестрілки вона зіткнулася з 6-ою спортсменкою у  рейтингу Юань Шуці з Китаю. У поєдинку з 18 пострілів Палеха програла 162—158, у підсумку посівши 33-е місце в індивідуальній стрільбі з лука серед жінок. У командних змаганнях разом зі збірною українки стали 6-ими. Також брала участь в Олімпійських іграх  2012 року в Лондоні, де вона програла Міранді Лік на етапі 64. Українська команда, до якої вона входила, також програла в першому турі японській команді.

Пантелеєва Ксенія (нар.11 травня 1994 року) 

  • Заслужений майстер спорту України з фехтування (вид зброї – шпага). Бронзова призерка етапу Кубка світу серед юніорів у 2009 році. Учасниця Ігор Олімпіади 2012 року в Лондоні та 2016 року в Ріо-де-Жанейро; срібна призерка Кубка світу у командному заліку 2012 р., бронзова призерка Всесвітніх студентських Ігор 2013 року, багаторазова чемпіонка України. У 2019 році виборола сріблну медаль на Гран-прі у Катарі. Тренери – Зоряна Семеряк і Андрій Орліковський

Панченко Данило (нар. 15 серпня 1973 року)

  • львівський санкар. Учасник зимових Олімпійських ігор в Нагано 1998 року та у Солт-Лейк-Сіті 2002 року. На обох олімпіадах на санках-двійці у парі з Володимиром Гливкою у підсумку були 11.

Паслась Оксана (нар. 8 лютого 1986 року)

  • Майстер спорту міжнародного класу з художньої гімнастики. Учасниця літніх Олімпійських ігор 2004 року в Афінах, де брала участь у командному багатоборстві разом з Інгою Кожохіною, Марією Билою, Юлією Черновою, Оленою Дзюбчук та Єлизаветою Карабаш і у пісумку стали 9-ими. Учасниця чемпіонату світу 2005 року в Баку. Представляла ФСТ «Динамо». Тренери: Гринюка Л.Л., Єресько О.В., Дерюгіна А.М., Дерюгіна І.І.

Передерій Віра (нар. 28 лютого 1990 року) 

  • майстер спорту міжнародного класу з художньої гімнастики. Учасниця чемпіонату світу 2007, чемпіонату Європи 2008 р. Бронзова призерка етапу Кубка світу 2008 року, Учасниця літніх Олімпійських ігор в Пекіні 2008 року (8-е місце в групових вправах). Призерка Всесвітньої Універсіади 2009 року, після чого завершила кар’єру. Молодий посол України на ІІ зимових Юнацьких Олімпійських іграх 2016 року (м. Ліллехаммер), начальник відділу спорту вищих досягнень Управління спорту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради. Недовго була тренер з черлідингу у київському клубі. Засновниця проєкту #OlympicLab та ECOlympic при Націольному олімпійському комітеті України за підтримки Міжнародного олімпійського комітету. Сьогодні працює в Управлінні спорту Львівської міської ради. Вихованка спортивної школи львівського «Динамо», пройшла підготовку в школі Альбіни та Ірини Дерюгіних.

Петрів Олександр (нар. 5 серпня 1974 року)

  • майстер спорту міжнародного класу з кульової стрільби. Багаторазовий чемпіон та рекордсмен України. Срібний призер чемпіонату Європи 2005 року та чемпіон Європи 2007 року у командних змаганнях. Першим з українських спортсменів ще у 2006 році здобув Олімпійську ліцензію. Чемпіон Олімпійських ігор у Пекіні 2008 року зі швидкострільного пістолета з 25 метрів, де встановив олімпійський рекорд – загальна сума балів – 780, 2. В грудні 2012 майор Олександр Петрів став чемпіоном світу серед військовослужбовців з кульової стрільби у місті Гуанчжоу (Китайська Народна Республіка). Виборов «золото» Чемпіонату світу у вправі РП-5 (30 пострілів з 25 метрів у круглу мішень та 30 пострілів у силует) з 589 очками. У жовтні 2019 року на 7-х Всесвітніх Іграх серед військовослужбовців в Китаї у стрільбі з великокаліберного пістолета на 25 м разом з Павлом Коростильовим та Юрієм Колесником з результатом 1736 очок стали бронзовими призерами. Тренери: Анатолій Кукса, Юрій П’ятков, Олександр Камінський, Любомира Петрів.

Плеханова Апполінарія (нар. 1919)

  • фехтувальниця (рапіра), перша олімпійка зі Львова. Одна із перших викладачів кафедри фехтування та рукопашного бою у Львівського державному інституті фізичної культури імені Івана Боберського. Багаторазова чемпіонка СРСР з фехтування, учасниця Олімпійських ігор у м. Гельсінкі 1952 року.

Подгрушна – Опьола Христина (нар. 12 серпня 1977 року)

  • Майстер спорту України з гірськолижного спорту. Неодноразова чемпіонка України. Спеціалізувалася у спеціальному слаломі. На відкритому чемпіонаті Польщі 1993 року посіла ІІІ місце, переможець відкритої першості Росії. Учасниця зимових Олімпійських ігор 1994 року у Ліллехаммері. Працювала тренером у Польщі, а також виконавчим директором Відділення Національного олімпійського комітету України у Львівській області.

Полякова Тамара (нар. 27 серпня 1960 року)

  • Дворазова чемпіонка світу з велоспорту, переможець етапів велоперегонів «Тур де Франс», неодноразова чемпіонка України та СРСР. На другий день після знайомства вийшла заміж! Щасливий шлюб легендарних велосипедистів Тамари Полякової і Олександра Аверіна живе у Львові. Вона – дворазова чемпіонка світу, він – переможець Велогонки Миру 1978 року, учасник Олімпійських ігор 1976 року у Монреалі.

Владислав Понурський (22 квітня 1891 – 13 жовтня 1978)

  • перший львівський олімпієць, учасник змагань з легкої атлетики на Олімпійських іграх 1912 року. Виступав за команду Австрії у бігу на дистанціях 200 м (23,00 сек), 400 м (53,25 сек), але не пробився до фінального забігу. Представляв легкоатлетичну команду «Погонь (Львів)», потім був у її керівництві. Встановив у Львові рекорди з бігу на 200 м (13 жовтня 1912 — 22,8 сек), 400 м (31 травня 1914 — 53 сек, у естафеті 4×400 м (22 вересня 1912 — 3:44,9 хв).

Попкова Віра (2 квітня 1943 – 29 вересень 2011)

  • Заслужений майстер спорту СРСР з легкої атлетики. Змагалася у спринті. Її особистими рекордами були – 11,3 секунди на 100 метрів та 23,0 секунди на 200 метрів . За свою кар’єру вона виграла вісім індивідуальних національних титулів у спринті (п’ять на відкритому повітрі та три в приміщенні). У 1968 році на Олімпійських іграх в Мехіко стала бронзовою призеркою в естафеті 4 х 100 м. цього ж року допомогла команді встановити два світові рекорди в естафеті 4 х 100. На чемпіонаті Європи з легкої атлетики в приміщенні 1971 року вона здобула свою першу міжнародну золоту медаль , вигравши 400-метрову гонку за час 53,7 секунди. Потім вона виграла свою другу на змаганнях цих жезмаганнях, взявши естафету 4 × 400. Після цього у 1973 році закінчила кар’єру. Тренери: В. Г.Алабін, Л. В. Бартенева.

Попович Ярослав (нар. 4 січня 1980 року)

  • заслужений майстер спорту з велосипедного спорту. У 1998 році Попович дебютував на юніорському чемпіонаті світу в Нідерландах. Після чого виграв чемпіонат України в командному та індивідуальному заліку. 2000 року прийшов у найсильніший аматорський клуб Італії «Велютекс», де за рік став лідером, вигравши велику кількість гонок. 2001-го року виграв світову першість серед чоловіків, молодших 23-х років. Найвищим досягненням Ярослава в аматорському велоспорті стали перемоги на чемпіонаті та Кубку світу. З 2002 року стає професійним велогонщиком, підписавши контракт з бельгійським клубом «Лендбоукредит Кольнаго» (Colnago). Там став лідером команди і завоював у 2003-му «бронзу» у багатоденній велогонці «Джиро д’Італія». З 2005 року Попович перейшов у команду «Діскавері Ченел» (США). На «Тур де Франс» 2005 року завоював «білу майку» найкращого молодого гонщика та посів 12-те місце у індивідуальному заліку, переміг на «Турі Каталонії» у 2006 році. Третє місце в гірській класифікації «Тур де Франс»-2007 (в цьому ж році фінішував восьмим у генеральній класифікації, що є кращим досягненням українців в історії наших виступів на «Тур де Франс»). У 2008 році, після того як команда «Діскавері Ченел» заявила про припинення своєї діяльності перейшов у «Сайленс-Лотто». У складі цієї команди він брав участь у велогонці «Тур де Франс» — 2008. У 2009-ому році виступав у команді «Астана». Учасник двох літніх Олімпійських ігор: в Афінах 2004 року (фінішував на 68-ому місці) та 2008 року в Пекін (підсумкове 36-е місце). На початку квітня 2016 року 36-річний Ярослав Попович після одноденної гонки «Париж — Рубе» офіційно завершив кар’єру. 11 квітня 2016 року він розпочав діяльність у новому статусі — спортивного директора своєї останньої професійної команди «Trek Factory Segafredo». Тренери: Ігор Романишин, Валерія Абаджі.

Потульницький Олександр (нар. 17 квітня 1969 року)

  • львівський ватерполіст. Член збірної України з водного поло, який свого часу був капітаном команди. срібний призер молодіжних чемпіонатів світу та Європи, дворазовий чемпіон СРСР, бронзовий призер чемпіонату Італії (двічі), чемпіон та володар Кубка України та Словаччини, срібний призер та володар Кубка Росії. Учасник Олімпійських ігор 1996 року в Атланті. Після закінчення спортивної кар’єри, почав працювати тренером. Тренував молодіжну збірну України, з якої виграв турнір ” Slovenia Tristar Cup” (2004), “Romanian Cup” (2006), виборов срібну медаль на змаганні “Prague Open Cup” (2005) і бронзову на ” High Tatras Cup” (2007, Братислава). З 2007 року – у тренерському штабі національної збірної України.

Почкалова Анфіса (нар.11 травня 1994 року) 

  • Заслужений майстер спорту України з фехтування. Чемпіонка Універсіади 2009 року у Бєлгороді у командній шпазі та бронзова призерка Чемпіонату світу 2009 року в особистому заліку. Бронзова призерка літньої Універсіади у Казані 2013 року в командній шпазі. Тоді в індивідуальній шпазі вона посіла 13 місце, що стало найкращим результатом серед українських шпажистом на цій універсіаді. У 2014 році в Італії здобула золото Кубка світу. Бронзова призерка Чемпіонату світу 2015 року у командному заліку.  Учасниця Олімпійських Ігор в Лондоні 2012 () та Ріо-де-Жанейро 2016, де брала участь лише в командних змаганнях і у підсумку – 8 місце на обох Олімпіадах. Найкраща спортсменка Львівщини за підсумками жовтня 2014 року. Чемпіонка та призерка Чемпіонатів України.

Прокопенко Георгій (21 лютого 1937 року – 5 травня 2021)

  • заслужений майстер спорту з плавання, чемпіон Європи (1962, 1966), учасник Олімпійських ігор в Римі 1960 року тта срібний призер Олімпійських ігор 1964 року в Токіо на дистанції 200 метрів брасом. Рекордсмен світу та Європи на 100 метрів. Винахідник сучасного виду техніки плавання брасом із ”пізнім” вдихом. Чотириразовий рекордсмен світу (1964 р.) в плаванні брасом на 100 м (2 рази), на 220 ярдів і в комбінованій естафеті (брасом) 4 х 110 ярдів. Одинадцятикратний рекордсмен Європи (1962-1964 рр.) у плаванні на 100, 200 м брасом і в комбінованій естафеті 4 х 100 м (брасом). У 1971 році закінчив виступи у великому спорті, маючи стаж понад 33 роки. Згодом, у 1971-1974 роках працював на посаді старшого тренера дитячої спортивної школи плавання. Від 1974 року — на посаді викладача, від 1975 року — на посаді старшого викладача кафедри плавання в Львівському державному університеті фізичної культури ім.. Івана Боберського. Звільнився 26 серпня 1977 року у зв’язку із переходом на роботу на кафедру фізвиховання Львівського державного університету ім. І. Франка, де пропрацював понад 30 років.

Пруднікова Тетяна (нар. 29 березня 1954 року)

  • май­стер спор­ту міжна­род­но­го кла­су з пла­ван­ня, ре­корд­смен­ка Ук­раїни на 100м і 200м бра­сом, які три­мали­ся вісім років, учас­ни­ця Олімпій­ських Ігор 1972 ро­ку в Мюн­хені на дистанції 200 м брасом, стар­ший вик­ла­дач ка­фед­ри фізич­но­го ви­хован­ня Національ­но­го універ­си­тету «Львівсь­ка політехніка»

Радченко Віктор (нар. 11 травня 1968 року)

  • легкоатлет-десятиборець. Виступав за збірну СРСР, об’єднану команду країн СНД і Грузії та України. Чемпіон СРСР, переможець літньої Спартакіади народів СРСР в Києві, учасник Олімпійських ігор в Барселоні 1990 року, де в сумі десятиборства набрав 8071 очко, встановивши особистий рекорд, але це у підсумку дозволило йому фінішувати лише на 12 позиції. Після цієї олімпіади він ще декілька років виступав за збірну Україну, беручи участь у різних

міжнародних стартах. Тренер: Цибульський Н. Ф.

Рождественський Вадим (нар. 6 лютого 1967 року)

  • Майстер спорту міжнародного класу з водного поло. Триразовий призер чемпіонатів СРСР, чемпіон Європи (1987). Учасник Олімпійських ігор в Атланті 1996 року на позиції нападника, де у підсумку команда стала 12. Представляв ватерпольний клуб «Динамо». Після завершення спортивної кар’єри, працював дитячим тренером з водного поло в Італії. Тренер: Ю. Самсонов, Ю.Бойко, Г. Пінський, А. Барканов.

Сабінський Роман (28 грудня 1908—28 червня 1978)

  • хокеїст, виступав за львівський хокейний клуб «Погонь». За національну команду Польщі дебютував 31 січня 1929 у Будапешті проти збірної Швейцарії (2:0). Це був матч чемпіонату Європи. У підсумку збірна Польщі здобула срібні нагороди. У складі збірної був учасником зимових Олімпійських ігор 1932 у Лейк-Плесіді (4-е місце). На турнірі провів усі шість матчів. Всього за збірну Польщі провів 35 матчів. У сезоні 1932/33 його команда, «Погонь», здобула титул чемпіона Польщі.

Савін Валерій (нар. 1951 року)

  • Майстер спорту міжнародного класу зі стрибків на лижах з трампліну. Чемпіон зимової Спартакіади народів СРСР 1982 року, неодноразовий чемпіон України та СРСР, учасник Олімпійських ігор 1984 року в Сараєво, чемпіонатів світу 1978, 1979 років. «Літаюча торпеда»…

Савченко Лариса (нар. 22 липня 1966 року)

  • українська радянська, українська та латвійська тенісистка, відома передусім виступами в парному розряді, дворазова переможниця турнірів Ґранд Слем у парних жіночих змаганнях та чотириразова володарка титулів Ґранд Слем у міксті. Лариса Савченко має звання Заслуженого тренера України, працює головним тренером Міжнародної тенісної академії (МТА). Граючи в парі з білорускою Наталею Зверєвою, Савченко виграла Відкритий чемпіонат Франції 1989 року, здолавши у фіналі пару Штеффі Граф та Габріела Сабатіні. 1991 року, знову в парі з «мінською риссю», вона виграла Вімблдонський турнір, а 1992 року разом із Цирілом Суком тріумфувала у Вімблдонському міксті. Учасниця Олімпійських ігор у Сеулі 1988 року. 1989 року Лариса одружилася із латвійцем Алексом Нейландом, а після відновлення Латвією незалежності (1990) представляла цю країну.

Сидорук Віктор (нар. 4 вересня 1937 року)

Видатний український стрілець з луку, учасник Олімпійських ігор (1972), перший чемпіон СРСР (1963), чемпіон Європи (1970) і світу (1973) в особистих змаганнях, багаторазовий рекордсмен світу. Головний тренер збірних команд СРСР, Іспанії, Італії, України (з 2000 року).

Сидяк Віктор (нар. 21 листопада 1943)

  • фехтувальник-шабліст, заслужений майстер спорту СРСР, семикратний чемпіон світу, чотириразовий чемпіон Олімпійських ігор. Він був шульгою, відомий агресивним стилем, одним із найяскравіших виконавців стилю під назвою «атака в півтора темпа». Першу олімпійську нагороду привіз до Львова з Олімпійських ігор в Мехіко 1968 року за командні змагання. У 1970 році керівники Комітету з фізичної культури і спорту при Раді Міністрів Білоруської РСР запросили його переїхати до Мінська. І вже на наступних Олімпійських іграх в Мюнхені 1972 року він не представляв Львівщину, однак був у збірній радянських шаблістів. Саме там він став першим з радянських шаблістів, які завойовували золоту медаль в особистому турнірі. Була близькою можливість і на отримання командного золота, проте трапився досить драматичний розвиток подій: капітан збірної СРСР Віктор Сидяк на прохання своїх тренерів виступав із серйозною травмою (осколок шаблі суперника поранив його око) і це одразу вплинуло на загальний настрій та можливості радянської команди (В.Сидяк, В.Назлимов, Е.Винокуров і В.Баженов) і вона зрештою поступилася італійцям. На літніх Олімпійських іграх 1976 в Монреалі Віктор Сидяк завоював бронзову медаль в особистій першості, пропустивши вперед тільки шаблістів зі своєї команди. В командному ж турнірі радянські шаблісти взяли золото. Востаннє, у віці 37 років, славетний спортсмен виступив на Олімпіаді 1980 в Москві і тут спортсмен знову завоював золото в командному турнірі.

Синишин Наталія (нар. 3 липня 1985 року)

  • заслужений майстер спорту з вільної боротьби у ваговій категорії 55 кг. Неодноразова чемпіонка та призерка міжнародних турнірів та Гран-прі. Чемпіонка Європи 2009 та 2012 років, срібна (2007) та бронзова (2008) призерка Чемпіонатів Європи. Бронзова призерка Чемпіонатів світу 2006 та 2007 років. Учасниця Олімпійських ігор у Пекіні 2008 року, де у підсумку стала 12-ою. Головною суперницею Наталі Синишин в Україні довгі роки була Тетяна Лазарєва. Після того, як тренерська рада збірної України вирішила, що на літніх Олімпійських іграх 2012 року в Лондоні країну представлятиме Лазарєва, Синишин задумалася про зміну громадянства і від 2014 року представляє на міжнародній арені збірну Азербайджану, за яку виграла бронзову нагороду на Європейських іграх (2015), стала бронзовою призеркою Олімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро 2016 року та здобула титул чемпіонки Європи (2016). Тренери: Леонід Абрамов, Олег Сазонов, Віктор Глібенко.

Сеньків Тарас (нар. 23 червня 1989 року)

  • Майстер спорту України з санного спорту. Учасник зимових Олімпійських ігор у Ванкувері 2010 року, де у двомісному чоловічому екіпажі у парі з Романом Захарківим фінішували 19. Разом із Романом – багаторазові Чемпіони України, бронзові призери Кубку світу сезону 2007-2008. Вихованець СДЮШОР «Беркут», представник ФСТ «Колос» та Школи вищої спортивної майстерності.

Скуратов Вадим (нар. 27 лютого 1967 року)

  • Майстер спорту міжнародного класу з водного поло. Учасник літніх Олімпійських ігор в Атланті 1996 року у складі ватерпольної збірної України. Представляв львівський ватерпольний клуб «Динамо». Був головним тренером збірної України з водного поло.

Скрябін Микола

  • спортсмен з гірськолижного спорту. Ставав переможцем міжнародних змагань FIS (Міжнародної федерації лижного спорту). Триразовий учасник Олімпійських ігор, який видав найкращий результат України на гірських схилах Олімпіад. На перших для себе Олімпійських іграх у Нагано 1998 року, 19-річний хлопець посів 12-те місце в гірськолижній комбінації. На Олімпіаді у Солт-Лейк-Сіті 2002 року в тій же комбінації, незважаючи на непоганий підсумковий рядок в протоколі, він став останнім (відразу 22 спортсмени не доїхали до фінішу). На Олімпійських іграх в Торіно 2006 року він зумів кваліфікуватися на Олімпіаду в усіх дисциплінах і у підсумку фінішував: 26 (гігантський слалом), 36 (слалом), 47 (швидкісний спуск), 53 (супергігант). Тренери: А. Фалтинський, Л. Тікун.

Слівінський Михайло (нар. 5 лютого 1970)

  • радянський, український і польський весляр на каное-одиночці. Заслужений майстер спорту СРСР (1990). Багаторазовий чемпіон світу, чемпіон Європи, дворазовий срібний призер Олімпійських ігор в Сеулі 1988 року та Барселоні 1992 року, учасник Олімпійських ігор в Атланті 1996 року та в Сіднеї 200 року. Дебютував на Олімпійських іграх у віці 18 років на літніх Олімпійських іграх 1988 в Сеулі. У фіналі заїзду каное-одинаків на 500 метрів наймолодший представник збірної СРСР з веслування на байдарках і каное виграв срібло, лише на 0,01 сек випередивши бронзового призера болгарина Мартіна Маринова і на 0,84 сек відставши від чемпіона з НДР Олафа Хойкродта. А на Олімпіаді в Барселоні в 1992 році його вважали основним фаворитом на 500-метрівці. Але блискучу форму на Іграх продемонстрував болгарин Микола Бухалов, який виграв і 1000-метрівку і 500-метрівку, випередивши Сливинського на 0,25 сек. Третім на 500 м залишився Хойкродт, який програв Михайлу понад 1,5 секунди. Після розпаду СРСР Сливинський продовжив виступи за Україну, вигравши цілий ряд бронзових нагород. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (1992). На Олімпійських іграх 1996 року на 500-метрівці Михайло став лише 4-м, майже секунду програвши у фіналі бронзовому призеру. На літніх Олімпійських іграх 2000 року в Сіднеї 30-річний Сливинський 4-й раз поспіль виступив в олімпійському фіналі на дистанції 500 метрів, але став лише сьомим, понад 5 секунд поступившись бронзовому призеру. Цікаво, що на Олімпійських іграх він витсупав за три різні команди: у 1988 – за збірну СРСР, у 1992 – у складі об’єднаної команди країн СНД і Грузії, а у 1996 та 2000 роках – за збірну України. У 2001 році Михайло прийняв запрошення виступати за збірну Польщі, в якій ставав чемпіоном і призером чемпіонатів світу та Європи. Тренери: Штипуляк Н. А., Браташ П. Р.

Слободян Юлія (нар. 25 вересня 1992 року)

  • майстер спорту України міжнародного класу з художньої гімнастики. Срібна та бронзова призерка етапу Кубка світу 2008 року в групових вправах. Учасниця Олімпійських ігор у Пекіні 2008 року (підсумкове 8-е місце в групових вправах). З 2000 року представляла спортивне товариство «Динамо». Тренери: Олена Єресько, Ірина та Альбіна Дерюгіни.

Смірнов Микола (нар. 27 лютого 1961 року)

  • заслужений майстер спорту з водного поло, багаторазовий чемпіон Європи та Світу, володар Кубку світу, бронзовий призер Олімпійських ігор в Сеулі 1988 року у складі збірної СРСР. Виступав за команди: «Динамо» (Львів) 1979/89 рр., «Serebbi» (Рим, Італія), «Giolaro» (Пескара, Італія) 1989/92 рр. У складі збірної СРСР виступав у 1981/88 рр.  Президент федерації водного поло Львівщини.

Соколовський Казімєж (26 березня 1908—3 липня 1998)

  • хокеїст, виступав за львівський клуб «Лехія». У складі національної збірної Польщі  був учасником двох Олімпійських ігор: у Лейк-Плесіді 1932 року та Гарміш-Партенкірхена 1939 року. У Лейк-Плесіді збірна Польщі посіла найвище місце в своїй історії — четверте. На олімпійських змаганнях провів дев’ять матчів. Брав участь у п’яти чемпіонатах світу та Європи: 1930, 1931, 1933, 1935, 1947 роках. Віце-чемпіон Європи 1931. Всього за збірну Польщі провів 63 матчі та закинув 10 шайб.  Зі спогадів Омеляна Бучацького, одного з найвідоміших популяризаторів хокею серед українців Галіції у 30 – 40 – х рр. : ” Я не маю сумнівів, що він мав би чудову професійну кар’єру в котрійсь з команд в Національній хокейній лізі. У Львові він був найкращим. Соколовський – проканадський тип фізичного гравця. Сильні м’язисті руки, потужне стріляння, гарно жбурляв зі ” своєї ” руки та з незручної, відмінно стояв на ковзанах, льодом пересувався довгими кроками, завжди при цьому був наприсідку, дуже ефектно, технічно поводився з кружком, атакував на ворота немов бугай, – в захисті – непіддатливий, з місця його не зрушиш й не прослизнеш повз нього …”

Стаднік Андрій (нар. 15 квітня 1982 року)

  • Заслужений майстер спорту України з вільної боротьби у ваговій категорії до 66 кг. Вперше на міжнародні змагання поїхав у віці 17 років на чемпіонат світу серед кадетів 1999 року. Чемпіон Європи серед юніорів (2002), переможець Кубка світу (2005), бронзовий призер чемпіонатів Європи (2005) та світу (2006).  Здобув золоту нагороду чемпіонату Європи з вільної боротьби 1 квітня 2009 року, де рахунок фінального поєдинку був за періодами 1:2, 6:5, 3:1. Це перша золота медаль для України на чемпіонаті Європи. Срібний призер Олімпійських ігор у Пекіні 2008 року. У кваліфікації він переміг американця Дуга Шваба з рахунком 3:0. В 1/8 був сильнішим за Сушила Кумара з Індії (3:1). В Чвертьфіналі здолав білоруса Альберта Батирова (5:0), а в півфіналі переміг у Леоніда Спиридонова з Казахстану. Вже у фіналі українець програв Рамазану Сахіну з Туреччини з рахунком 1:2. Після закінчення спортивної кар’єри, розпочав тренерську і на сьогодні є головним тренером національної збірної з вільної боротьби. Тренери: Віктор Первачук, Заза Зозіров.

Станкович Василь (нар. 25 квітня 1946 року)

  • фехтувальник (рапіра). Заслужений майстер спорту СРСР (1971). Випускник Львівського інституту фізичної культури. Чотириразовий чемпіон (1969, 1970, 1973, 1974), срібний (1975) і бронзовий (1971) призер у командному заліку та срібний і золотий призер чемпіонатів світу з фехтування на рапірах в індивідуальній першості серед чоловіків (1969, 1971). Чемпіон літньої Універсіади 1973 р. в особистій та командній першості. За збірну команду СРСР виступав з 1968 р. Дворазовий срібний олімпійський призер на Олімпійських іграх у Мехіко 1968 та в Мюнхені 1972 у командних змаганнях. Після завершення виступів за збірну команду працював головним тренером України, СРСР, Угорщини та Індонезії, а потім наставником з фехтування клубів «New Jersey at Lilov Fencing Academy» та «Columbia High School» (США).

Стецків Олена (нар. 15 червня 1994 року)

  • санкарка, Майстер спорту України з санного спорту, учасниця зимових юнацьких Олімпійських ігор 2010 року в Інсбруку, де посіла 9-те місце в одномісних санях. Учасниця чемпіонатів Європи та світу, багаторазова чемпіонка України в різних вікових категоріях, чемпіонка України 2017 року. На дорослих олімпіадах представляла Україну на зимових Олімпійських іграх 2014 року в Сочі та 2018 року в Пхьончхані. Найкраща спортсменка Львівщини за підсумками січня 2018. Тренери – Іван Баїк, Володимир Вахрушев, Олег Жеребецький.

Стратан Дмитро (нар. 24 січня 1975 року)

  • Заслужений майстер спорту з водного поло. Вихованець львівської ватерпольної школи. Розпочав клубну кар’єру в команді майстрів львівського «Динамо», у 16 років. Два роки грав у Словенії, один рік у Франції. Виступав за ватерпольну команду «Штурм-2002» Люберці Московська область, «Спартак» (Волгоград). Багаторазовий бронзовий призер Чемпіонатів світу та Європи, володар Кубка світу 2002. Учасник літніх Олімпійських ігор 1996 у складі збірної України. У 1997 році отримав російське громадянство.У складі збірної Росії: срібний призер літніх Олімпійських ігор 2000, бронзовий призер літніх Олімпійських ігор 2004. У 2014 році завершив кар’єру, після чого почав тренувати російський клуб «Динамо» (Астрахань).

Ступницький Роман (1913 — 27 січня 1954)

  • хокеїст (нападник). Виступав у складі місцевої хокейної команди «Чарні». У сезоні 1933/34 львівський клуб здобув срібні нагороди національного чемпіонату, а наступного року – титул чемпіона країни. У складі польської національної збірної був учасником Олімпійських ігор 1936 у Гарміш-Партенкірхені. На змаганнях провів провів один матч, зі збірною Латвії. Польські хокеїсти забили у ворота суперників дев’ять голів і один з них на рахунку Романа Ступницького. Всього за збірну Польщі провів 23 матчі та закинув 6 шайб. Подальша доля невідома.

Тарновецький Павло (нар. 26 лютого 1961 року)

  • легкоатлет-десятиборець у складі збірної СРСР. Дворазовий чемпіон СРСР, рекордсмен СРСР в зимовому багатоборстві (1985), неодноразовий чемпіон і призер УРСР, шестиразовий чемпіон збройних сил СРСР, шестиразовий володар пам’ятної медалі ім. Дьоміна. На чемпіонаті світу 1987 року з рахунком 8375 балів виграв бронзову медаль. Учасник Олімпійських ігор в Сеулі 1988 року, де у підсумку став 10-им і при цьому був першим на дистанції 400 м, другим – у стрибках із жердиною і третім – в метанні диску та у бігу з перешкодами. Загалом набрав 8167 очок. Тренери: Леонід Ковалюк, Олег Мозговий.

Тер-Овасенян Ігор (нар. 19 травня 1938 року)

  • легкоатлет (стрибки у довжину), багаторазовий чемпіон і рекордсмен Європи та СРСР, рекордсмен світу у стрибку в довжину (8 м 31 см), кандидат педагогічних наук, учасник п’яти Олімпійсських ігор,з яких перші – у Мельбурні 1956. У 1960 році Тер-Ованесян взяв участь в Олімпійських Іграх у Римі, де здобув бронзову нагороду.  У 1964 році Тер-Ованесян став дворазовим призером Олімпійських ігор, завоювавши другу олімпійську бронзову медаль на Іграх в Токіо. У 1968 році знову взяв участь в Олімпійських іграх, проте цього разу не зміг виграти жодної медалі. Не вдалося спортсмену поборотися за олімпійські нагороди та на Іграх у Мюнхені в 1972 році. У тому ж році Тер-Ованесян прийняв рішення завершити спортивну кар’єру. З 1972 року по 1976 рік обіймав посаду заступника головного тренера Управління легкої атлетики Спорткомітету СРСР, потім працював старшим тренером зі стрибків у довжину профспілкової школи вищої спортивної майстерності (1976–1978), був старшим тренером зі стрибків у довжину збірної команди СРСР. З 1983 по 1989 рік Ігор Тер-Ованесян був головним тренером збірної СРСР з легкої атлетики. У 1989–1992 роках очолював Федерацію легкої атлетики СРСР. З 1993 року по 2000 рік працював заступником голови Комітету РФ з фізичної культури, спорту і туризму. З 1991 року брав активну участь у роботі Міжнародної федерації легкої атлетики як член її Ради. У 2000 році очолив загальноросійський фонд «Спорт проти наркотиків». Всього за роки спортивної кар’єри Ігор Тер-Ованесян виступив на п’яти Олімпіадах, п’яти чемпіонатах Європи (три золоті медалі 1958, 1962, 1969), 15 разів ставав чемпіоном СРСР у стрибках у довжину, естафеті 4х100 метрів і п’ять разів призером першості країни в стрибках у довжину, естафеті 4х100 метрів і десятиборстві. Він встановив два рекорди світу, шість рекордів Європи та одинадцять рекордів СРСР. 27 років спортсмен безперервно володів рекордом СРСР. Останній з його рекордів протримався ще 12 років після завершення його кар’єри.

Тирик Галина (нар. 30 березня 1980 року)

  • львівська спортивна гімнастка. У складі збірної – бронзова призерка Чемпіонату світу 1999 року. Учасниця літніх Олімпійських ігор 2000 року в Сіднеї, де взяла участь у шести змаганнях. Найкращим результатом там стало 6-е місце у командних змаганнях. Працювала в трупі всесвітньо відомо цирку «Дю Солей». Тренер: Любов Короленко.

Ткач (Остапчук) Юлія (нар. 26 вересня 1989)

  • Заслужений майстер спорту України з вільної боротьби у ваговій категорії до 63 кг.  Багаторазовапереможниця Чемпіонатів та Кубків України, міжнародних турнірів і змагань. У 2005 році стала чемпіонкою Європи серед дівчат в Албанії. Чемпіонка світу та триразова Чемпіонка Європи серед юніорів, 5-й лауреат чемпіонату світу та чемпіонату Європи 2007 серед жінок,  бронзова призерка Чемпіонату Європи серед жінок 2010. Здобула золоту медаль на чемпіонаті Європі з вільної боротьби у німецькому місті Дортмунд 2011 року. Срібна призерка І Європейських ігор 2015 року в Баку та 2019 року в Мінську. Учасниця трьох Олімпіад, 2008 року в Пекіні посіла 11 місце, 2012 року у Лондоні 7 місце, де в ¼ фіналу програла росіянці Любові Волосовій, 2016 року в Ріо-де-Жанейро – 9 місце. Відзначена державними нагородами. З 2003 року представляла спортивне товариство «Динамо». Тренери: Анатолій Мілехін, Андрій Пістун, Олександр Ткач, Юрій Копитко.

Ткачук Вадим (нар. 9 березня 1970 року)

  • майстер спорту міжнародного класу з сучасного п’ятиборства. Чемпіон світу серед військовослужбовців в особистому заліку (2002 р.), бронзовий призер чемпіонату світу в особистому заліку (2000 р.), переможець (2000 р.) та срібний призер (1999 р.) фіналів Кубка світу, срібний (2000 р.) та бронзовий (1999 р.) призер етапів Кубка світу, срібний призер чемпіонату Європи в особистому заліку (2000 р.), багаторазовий чемпіон та призер міжнародних змагань, багаторазовий чемпіон та призер чемпіонатів та Кубків України. Учасник літніх Олімпійських ігор в сіднеї 2000 року, де у підсумку фінішував 5. Найкращий п’ятиборець світу 2000 року. Після завершення власної спортивної кар’єри, у США тренував українську тріатлоністку Олесю Пристайко у виді спорту Ironmen – серія щорічних змагань, один із різновидів тріатлону на довгих дистанціях.

Турянський Мирослав ( 10.10.1912 – 28.11.1998)

Шаховий майстер, один з кращих передвоєнних шахістів Львова, після війни відомий майстер в Австрії та США. До останніх днів думав про Україну…

Федечко Андрій (нар. 4 грудня 1990 року)

  • Майстер спорту міжнародного класу з сучасного п’ятиборства. Призер та переможець Чемпіонатів України. Переможець Кубка Будапешта 2012. На Чемпіонаті світу в Берліні 2015 року виборов бронзову нагороду із результатом 1463 бали. Учасних Олімпійських Ігор у Ріо-де-Жанейро 2016, де посів 26 місце, набравши 1390 балів. Срібний призер Чемпіонату Європи 2019 в естафеті із результатом 1489 очок в британському місті Бат. Найкращий спортсмен Львівщини за підсумками липня 2015 та серпня 2019 року. Тренери – Володимир Софієнко, Олег Фіалкович Віталій Таракін, Дмитро Кірпулянський.

Франц Антоні (26 січня 1905 – 16 липня 1965)

  • фехтувальник (шпага). Спортивну діяльність розпочинав у львівському клубі «Погонь». Брав участь в Олімпійських іграх 1936 року в Берліні у складі збірної Польщі в індивідуальних та командних змаганнях. У 1948 році заснував секцію для фехтувальників при клубі «П`яст» (м. Глівіце), активно популяризував фехтування.

Фрідріх Тадеуш (1903-1976)

  • фехтувальник. Дворазовий бронзовий призер літніх Олімпійських ігор в Амстердамі 1928 року та Олімпійських ігор у Лос-Анджелесі 1932 року в командній шаблі у складі збірної Польщі. Був одним з найуніверсальніших фехтувальників міжвоєнного періоду. Учасник чотирьох чемпіонатів Європи, звідки теж привіз дві бронзові нагороди (1930, 1934) за третє місце у командних змаганнях. Цей львівський фехтувальник успішно виступав у змаганнях на всіх видах зброї і десять років перебував у збірній команді Польщі. За свою довгу спортивну кар’єру він дев’ять разів ставав чемпіоном Польщі у фехтуванні на різних видах зброї.

Хавалджи (Благіня) Юлія (нар. 21 лютого 1990 року)

  • Майстер спорту міжнародного класу з вільної боротьби. Бронзова призерка чемпіонату Європи серед кадетів 2007 року. Чемпіонка світу серед юніорів 2009 року, срібна призерка 2010 року. Чемпіонка Європи серед юніорів 2008 і 2010 років, бронзова призерка 2009 року. Бронзова призерка Чемпіонату світу серед дорослих 2008 року. Втиступи на Чемпіонатах Європи закінчувала на 1 позиції (2011), другій позиції (2013), третій позиції (2008, 2009, 2016). Бронзова призерка Кубка світу (2010) та неодноразова чемпіонка та призерка різноманітних престижних турнірів. Учасниця Олімпійських ігор у Ріо-де- Жанейро 2016 року, де у підсумку стала 11 (вагова категорія до 53 кг). Срібна призерка Європейських ігор 2019 року. За досягнення високих спортивних результатів на ІІ Європейських іграх у м. Мінську (Білорусь), нагороджена Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня. Найкраща спортсменка Львівщини за підсумками листопада 2012 року. Тренери – Олег Сазонов.

Харковська Юлія (нар. 17 вересня 1976 року)

  • львівська гірськолижниця. Учасниця зимових Олімпійських ігор у Нагано 1998 року, де у комбінації фінішувала 20, а в швидкісному спуску 33. Станом на 2018 рік — тренер Олімпійської збірної України з гірськолижного спорту. Станом на 2019 рік — старший тренер збірної команди України з гірськолижного спорту

Царьков Олег (нар. 22 березня 1988 року)

  • український стрілець з пневматичної гвинтівки, Майстер спорту України міжнародного класу з кульової стрільби. Дворазовий бронзовий призер Чемпіонату Європи в командному заліку серед юніорів (2005, 2006). Чемпіон Європи в командному заліку серед юніорів (2008). У 2014 році в Москві виборов «золото» чемпіонату Європи зі стрільби з пневматичної гвинтівки з 10 метрів, встановивши рекорд Європи. У 2015 році на І Європейських іграх у Баку (Азербайджан) посів четверте місце. У тому ж році на етапі Кубка світу в Мюнхен (Ніімеччина) виборов бронзову медаль у стрільбі з пневматичної гвинтівки, а також завоював срібло фіналу Кубка світу з кульової стрільби. Учасник Олімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро 2016 року. Тоді він виступив у трьох дисциплінах: пневматична гвинтівка, 10 м (у підсумку 8 місце), гвинтівка лежачи,50 м (12 місце) та гвинтівка, 50 м, три положення (10 місце). У 2017 році на чемпіонаті Європи у Мариборі (Словенія) виборов срібну нагороду у стрільбі з пневматичної гвинтівки, а у 2018 на черговому чемпіонаті Європи (Дьєр, Угорщина) став третім у вправі МІКСТ. У 2020 році у стрільбі з гвинтівки з 10 метрів на чемпіонаті Європи зі стрільби з пневматичної зброї став срібним призером. Тренери – Леся Леськів, Віктор Щерба.

Череповський Євген (17 жовтня 1934 – 12 липня 1994)

  • фехтувальник (шабля). Заслужений майстер спорту з фехтування на шаблях (1956 р.). Заслужений працівник фізичної культури і спорту УРСР (1988 р.). Перший з українських фехтувальників призер Олімпійських ігор, адже на літніх Олімпійських іграх у Мельбурні 1956 року разом з командою виборов бронзову нагороду. Срібний призер (1957 р., 1961 р.) та бронзовий призер (1955 р., 1959 р. ) чемпіонатів світу. Учасник Олімпійських ігор у Римі 1960 року.

Черкасова Алла (нар. 5 травня 1989 року)

  • майстер спорту міжнародного класу з вільної боротьби. Багаторазова чемпіонка та призерка різноманітних національних та міжнародних змагань, Гран-прі, етапів Кубка світу. Чемпіонка (2010) та срібна призерка (2009) Кубка світу. Бронзова призерка Чемпіонату світу 2010 року. Чемпіонка світу (2018) та Європи (2019). Срібна (2012) та триразова бронзова (2016, 2017, 2020) призерка Чемпіонату Європи. Бронзова призерка Європейських ігор 2015. Учасниця літніх Олімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро 2016 року у ваговій категорії 75 кг, де у підсумку стала 11-ою. Найкраща спортсменка Львівщини 2018 року та за підсумками квітня 2019 року. А на Всеукраїнській церемонії «Герої спортивного року – 2018» її визнали «Сенсацією року». Представниця львівського спортивного товариства «Динамо». Тренери: Андрій Пістун, Олексій Мельник.

Чигаєв Георгій (нар. 19 жовтня 1983 року)

  • заслужений майстер спорту з боксу у найлегшій ваговій категорії. 10-разовий чемпіон України. Чемпіон Європи 2008 року у ваговій категорії до 51 кг та срібний призер Чемпіонату Європи 2010 року. Учасник літніх Олімпійських ігор у Пекіні 2008 року, де програв в 1/8 фіналу кубинському боксеру Ямп`єру Ернандесу. Представляв львівський спортивний клуб «Динамо».

Чорнобай Віталій (23 травня 1929 – 19 травня 2019)

  • український стрибун з жердиною, триразовий чемпіон СРСР та чотиририразовий чемпіон УРСР у стрибках з жердиною, рекордсмен СРСР в стрибках з жердиною (4,52), учасник літніх Олімпійських ігор 1956 року, де у підсумку підкорив висоту всього 4.00 м і посів 13 місце, хоча кваліфікаційну норму подолав легко (4,15 м). У Ташкенті, де готувалися команди до Олімпійських стартів, перед відльотом до Австралії, аби звикнути до часового поясу Мельбурна, легкоатлетів змушували розпочинати тренування о шостій ранку. Розминаючись, Чорнобай послизнувся на ранковій мокрій траві і потягнув м’яз, але не зізнався, бо могли не взяти у літак. Майстер спорту (1952). Закінчив Львівський державний інститут фізичної культури.  Після завершення спортивної кар’єри з 1963 року присвятив себе педагогічній та науковій роботі – був доцентом кафедри легкої атлетики Львівського університету фізичної культури, кандидат педагогічних наук, автор методики дослідження біомеханічних параметрів цілісних легкоатлетичних вправ «телеподометрія».

Чукарін Віктор (09.11.1921-25.08.1984)

  • один з найкращих гімнастів світузаслужений майстер спорту СРСР,  заслужений тренер УРСР (1972), доцент (1963), завідувач кафедри гімнастики Львівського інституту фізичної культури (з 1971). Абсолютний чемпіон Ігор Олімпіад 1952 року в Гельсінки та 1956 року в Мельбурні, володар 11 олімпійських медалей, в т.ч. 7 золотих, 3 срібних і 1 бронзової і став першим у світі 7-разовим чемпіоном Олімпійських ігор. Чемпіон світу 1954 року, багаторазовий чемпіон кол. СРСР, суддя міжнародної категорії, Заслужений тренер України. В 19 років став переможцем чемпіонату України в Харкові, виконавши норматив майстра спорту. Далі – Друга світова війна, яка немилосердно відобразилася на його долі: у вересні 1941 року в бою під Полтавою контуженим потрапив у фашистський полон. В’язень 17-ти концентраційних таборів, в т.ч. «Бухенвальду» з номером «10491», у 1946 році зі своєю гімнастичною мрією опинився в новоутвореному інституті фізкультури у Львові. Саме зі Львова під орудою тренера Петра Собенка розпочалося сходження до Олімпійських вершин. У 1952 році на літніх Олімпійських іграх у Гельсінках збірна СРСР вперше бере участь. На першій же своїй Олімпіаді Віктор Чукарін став золотим медалістом у командному заліку та переможцем в абсолютній першості. До цього успіху Віктор додав «золото» за вправи на коні і в опорному стрибку, а також два «срібла» — за вправи на кільцях та на брусах. У 1952 році німецький журнал першим визнав Віктора Чукаріна Найкращим гімнастом світу (нім. Der beste Turner der Welt). В 1954 році в Римі український гімнаст Чукарін уперше став абсолютним чемпіоном світу. На літніх Олімпійські ігри 1956 року у Мельбурні 35-річний ветеран Чукарін їде з однією метою — боротися за перемогу. Тоді Віктор Іванович став золотим медалістом у командному заліку та переможцем в абсолютній першості, додав «золото» на брусах, а також «срібло» у вільних вправах і «бронзу» у вправах на коні. Похований на Личаківському цвинтарі Львова, де на могилі встановлено бронзове погруддя авторства скульптора Якова Чайки.

Чухліб Орислава (нар. 2 серпня 1974 року)

  • українська спортсменка зі санного спорту. Учасниця Олімпійських ігор в Солт-Лейк-Сіті 2002 року в одиночному розряді, де у фінішному протоколі була 20-ою. У тодішню олімпійську збірну вона потрапила лише за два дні до від’їзду української делегації до Сполучених Штатів. І після закінчення Олімпіади трапився такий інцидент: 28-річна Орислава не захотіла повертатися на Батьківщину. Під час пересадки української делегації в американському місті Чикаго вона передала свій квиток через подругу по команді тренеру і зникла. Так вона завершила спортивну кар’єру і залишилась у США.

Шем`якіна Яна (нар. 5 січня 1986 року)

  • заслужений майстер спорту України з фехтування (вид зброї – шпага), член збірної команди України, чемпіонка Європи 2005 року, переможниця Всесвітньої Універсіади 2005 та 2007 років, бронзова призерка чемпіонату Європи 2009 року. Учасниця Олімпійських Ігор у Пекіні 2008. Володарка «золота» Універсіади-2009 р. в Белграді. Багаторазова призерка етапів Кубку Світу. Переможниця Гран-Прі у 2010 та 2011 році, багаторазова чемпіонка України. Олімпійська чемпіонка ХХХ Ігор Олімпіади в Лондоні 2012 року, перемігши в додатковий час німкеню Брітту Гайдеманн з рахунком 9:8 (0:0, 3:2, 5:6, 1:0). Найкраща спортсменка 2012 року в Україні. 3 лютого 2013 року Яна здобула золото на міжнародному турнірі серії Ґран-прі, який пройшов у Будапешті (Угорщина), після чого очолила світовий рейтинг Міжнародної федерації фехтування (FIE) у своїх видах зброї. Бронзова призерка Чемпіонатів світу 2014 та 2015 рр. У 2016 році брала участь в Олімпійських Іграх в Ріо-де-Жанейро, де в особистих змаганнях стала 13-ою, в командних – 8-ою. З першого турніру після декретної відпустки у Брастилаві 2018 року привезла золоту медаль. Тренер – Андрій Орликовський.

Шеремета Любов (нар. 17 січня 1980 року)

  • майстер спорту міжнародного класу зі спортивної гімнастики. Бронзова призерка чемпіонату світу в вільних вправах (1996 р.),  бронзова призерка чемпіонату Європи в командному багатоборстві (1996 р.). Учасниця літніх Олімпійських ігор в Атланті 1996 року, де у підсумку здобула  5 місце в командному багатоборстві (20 місце вільні вправи та бруса). Представляла Львівське СКА (НСБ ЛВС). Тренер: Людмила Короленко.

Шимечко Ігор (нар. 27 травня 1986 року)

  • майстер спорту міжнародного класу з важкої атлетики (вагова категорія понад 105 кг). Багаторазовий чемпіон України. Дворазовий чемпіон Європи, бронзовий призер Чемпіонату світу за сумою двоборства та чемпіон світу у ривку. Триразовий учасник Олімпійських ігор: у Пекіні 2008 року, де фінішував 5-им із сумарним результатом 433 кг (201+232 кг), у Лондоні 2012 року, де був 6-им з результатом 429 кг (197+232 кг) та у Ріо-де-Жанейро 2016 року, де у підсумку став 19-им – 365 (170+195 кг). Найкращі результати: у ривку – 208 кг (чинний рекорд України), у поштовху – 245 кг. Кандидат наук з фізичного виховання та спорту. Тренери: Роман Новицький, Ярослав Мартинюк.

Школьний Костянтин

  • неодноразовий призер та переможець Чемпіонатів СРСР та України  в особистому та командному заліках, учасник літніх Олімпійських ігор в Сеулі 1988 року у стрільбі з лука в складі збірної СРСР, де зупинився за крок до «бронзи».

Штирьова Тетяна (нар. 11 вересня 1954)

  • Майстер спорту міжнародного класу зі стрибків у воду. Навчалася у Львівському інституті фізичної культури. Представляла спортивне товариство «Динамо». У збірну команду СРСР входила 1968–77. Чемпіонка СРСР (1969, 1972) у стрибках з трампліна та вишки, срібна (1972, 1974, 1975), бронз. (1973– 75) призерка чемпіонатів СРСР. Чемпіонка Європи 1969 серед дівчат. Бронз. призерка Кубка Європи 1971. Срібна призерка чемпіонату світу 1975 р. в Колумбії, учасниця двох Олімпімпійських ігор: в Мюнхені 1972 року (16-е місце у стрибках з трампліна) та в Монреалі 1976 (12-е місце у стрибках з трампліна).  Тренери: О. Ткаченко,  О. Мельніков.

Шхумова Олена (нар. 24 листопада 1993 року)

  • санкарка, Майстер спорту України з санного спорту, учасниця зимових Олімпійських ігор 2014 року в Сочі та 2018 року в Пхьончхані. Серед кращих результатів – сьоме місце в Кубку Світу 2016 року в командній естафеті, 23 місце в чемпіонаті Світу 2017 року в жіночих одномісних санях. Багаторазова чемпіонка України, а також неодноразова учасниця чемпіонатів світу та Європи.  Тренери – Іван Баїк, Володимир Вахрушев, Олег Жеребецький.

Юст Ернест (17.06.1927 – 21.04.1992)

  • Майстер спорту, заслужений тренер України по футболу (1969). Виступав у команді «Динамо» (Київ) як півзахисник (1949 – 1957), володар Кубка СРСР 1954 року. Львівські «Карпати» тренував з перервами (1963 – 1978), здобув з командою Кубок СРСР 1969 року, вивів у вищу лігу 1970 року. Тренер львівського спорт інтернату ( нині – училище фізичної культури) з 1978 до 1987 року. «Кришталевий» тренер «Карпат»…

Язвінський Роман (нар. 30 листопада 1986 року)

  • Майстер спорту України зі санного спорту. Учасник Олімпійських ігор в Торіно 2006 року, де змагався у санках-двійці з Олегом Жеребецьким, однак вони не закінчили дистанцію через падіння. Тоді не обійшлося без травми і його на вертольоті у супроводі представників української делегації доставили у лікарню в районі Пенерола (Японія). У лікарні спортсмен прийшов до тями, йому зробили обстеження. Рентген показав, що переломів не було. Після закінчення спортивної кар’єри переїхав до США.

Яковлена Валентина (нар. 18 січня 1947)

  • багаторазова чемпіонка та рекордсменка СРСР з плавання  на дистанції 100 та 200 м батерфляєм. Учасниця Олімпійських ігор в Токіо 1964 року, де змагалася в дисципліні 100 м батерфляєм, але до фіналу кваліфікуватися не змогла. З 1963 до 1965 років виграла два національних титули та встановила сім національних рекордів у дисципліні батерфляєм. Суддя з плавання республіканської категорії.

Ясинська-Цимаш Лідія (27 березня 1942)

  • легкоатлетка, метальниця списа. Випускниця кафедри легкої атлетики Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського. Переможниця чемпіонату СРСР з легкою атлетики 1968 року з результатом 55,64 м. Учасниця Олімпійських ігор в Мехіко 1968 року, де, метнувши спис на 55,94 м, у підсумку стала десятою. На літній Спартакіаді УРСР-1971, здобула срібну нагороду. Тренери: Дмитро Оббаріус, Вадим Запорожанов.