21-річна червоноградка Юлія Бірюкова вдруге перемогла 4-разову олімпійську чемпіонку

17/08/2019

За виступ на ІІ Європейських іграх в Мінську велогонщиці присвоїли звання «Майстер спорту міжнародного класу»

Минулого тижня в німецькому Котбусі відбулися міжнародні рейтингові змагання з велоспорту на треку, які завершилися тріумфом червоноградки Юлії Бірюкової. У груповій гонці вона впевнено перемогла усіх своїх суперниць (понад 20), серед яких і легендарну британську велогонщицю, чотириразову олімпійську чемпіонку, семиразову чемпіонку світу Лауру Кенні (Тротт).

– В Котбусі були міжнародні змагання категорії С1, – розповіла кореспонденту «Вісника» (Червоноград) наступного дня після повернення до Львова (13 серпня – авт.) спортсменка. – На таких змаганнях треба набирати очки для того щоб мати право їздити на етапи Кубка світу. Ну і потім вже відбиратися на чемпіонат світу, Олімпійські ігри.

– Який рівень цих змагань і склад учасниць?
– Чого варта тільки участь у гонці справжньої легенди велоспорту Лаури Кенні. Вона стала другою після мене.

– Як тобі далася перемога?
– Перемога ніколи легко не дається (сміється). З початку гонки я пішла у відрив, вигравала фініші і практично всю гонку йшла лідером. А в кінці гонки ще й забрала останній фініш. В підсумку виграла з великою перевагою над суперницями.

– Відчувала рівень Лаури Кенні?
– Звичайно. Це дуже сильна спортсменка. Їй важче було, ніж усім, адже всі її знають і всі суперниці за нею стежили під час гонки. Мені в цьому плані було легше, адже мене мало хто знав.

– Як це було стояти на п’єдесталі вище за легендарну велогонщицю?
– Звичайно, цього разу я була дуже рада, що виграла гонку. Але коли я вперше у неї виграла (хоча я була тоді другою, а вона третьою), тоді в мене було більше емоцій. Колись Лаура була моїм кумиром, між іншим. Це дуже сильні емоції.

– Коли ти вперше в неї виграла?
– Декілька місяців тому, перед Європейськими іграми, на груповій гонці категорії С1 в Італії.

– Які призи отримала за перше місце?
– Сумочку з різними канцелярськими речами. А ще нагородили бантиком зі стрічкою. На ній написано назву змагань і, так співпало, що вона була в кольорах українського прапора. Були і призові гроші. За дві гонки (я ще їхала медісон) заробила близько 260 євро.

– Півтора місяці тому ти вдало виступила на Європейських іграх, зайнявши 10 місце в омніумі. Пригадай, як все було у Мінську.
– Змагання пройшли на високому рівні. Класна організація. Взагалі, все було чудово. Почалися змагання для нас з командної гонки. В першому кваліфікаційному заїзді ми були шостими. Приїхали за нормою майстра спорту міжнародного класу (МСМК). Вже є наказ про присвоєння мені цього звання. Правда, посвідчення ще не вручили. В другому заїзді ми показали трошки гірший результат, але все одно залишилися шостими. І ще я їхала там омніум. Я старалася, але, звичайно, хотілося би краще проїхати.

– В омніумі ти стала 10-ою і, як сказала титулована червоноградська велогонщиця Тетяна Клімченко в інтерв’ю «Віснику», що для молодої гонщиці це хороший результат. Чи ти налаштовувалась на вище місце?
– Так, розраховувала виступити краще. В омніумі чотири етапи. На першому спробувала від’їхати у відрив, але мене на фінішному колі догнали. Була я там практично в кінці. І ще були моменти, де недобрала очок через свій невеликий досвід.

– Яка зараз ситуація з відбором на Олімпійські ігри?
– Треба старатися, звичайно, але залишається дуже мало часу щоб набрати необхідну кількість очок. Я ще «андер» (гонщики до 23 років – авт.), тільки починаю їхати серед еліти. Мені ще важко, не вистачає досвіду. Побачимо, як буде. Я не думала, що на Європейські ігри поїду, але поїхала. Тому все буде видно.

– У Львові створена команда «Lviv Cycling Team». Розкажи про неї, в яких змаганнях ви берете участь?
– Чоловіча команда з такою назвою була створена на початку минулого року, а наша – жіноча – цьогоріч. В нас не було ще багато змагань. Всі учасниці команди – у збірній України. Ще немає такого фінансування в команди щоб дозволити собі участь у багатьох гонках. Ми наразі брали участь в такій серйозній гонці, як Жіночий світовий тур UCI-2019 (10-й етап). Це як Кубок світу на шосе. Виступили там досить непогано в суперництві з професійними командами. Валерія Кононенко стала дев’ятою в генеральній класифікації, я виграла один із проміжних фінішів. Ще ми їздили на міжнародних змаганнях «Horizon Park» у Києві. Там наші дівчата майже на кожній гонці були в трійці.

– 15 серпня у Львів стартують міжнародні змагання «Lviv Open Cup». Чим важливі вони для тебе?
– Це можливість заробити очки, що зараз є в пріоритеті. Змагання категорії С2. Чим відрізняються від категорії С1? В С2 нараховують менше очок, ніж в С1.

– Що після «Lviv Open Cup»?
– У вересні їдемо на збір. Хочу відібратися на дорослий чемпіонат Європи, який пройде у жовтні – відбір буде у вересні на чемпіонаті України у Львові.

– Як часто навідуєшся в рідне місто Червоноград?
– Два-три рази на рік. І то на один день. Постійно тренування, змагання. А ще навчаюся на третьому курсі у Львівському державному університеті фізичної культури імені Івана Боберського.

Батько Юлії Бірюкової Олександр Бірюков – учасник російсько-української війни, який загинув 23 травня 2016 року під час обстрілу з важкого озброєння промзони Авдіївки. Указом Президента України № 522/2017 від 25 листопада 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Василь ТАНКЕВИЧ, газета «Вісника» (Червоноград) 

Інші новини

ukУкраїнська