Анатолій ІГНАТОВИЧ – про секрет успіху челенджу #спортнабалконі

14/04/2020

6 квітня, у Міжнародний день спорту на благо розвитку та миру, начальник Львівського обласного управління Комітету з фізичного виховання та спорту МОН України, член виконкому відділення НОК України у Львівській області, член Олімпійської ради Львівщини Анатолій Ігнатович запустив челендж #спортнабалконі, який дуже швидко став популярним. Про деталі ініціатор челенджу розповів в інтерв’ю сайту відділення НОК України у Львівській області.

– Пане Анатолію, трохи більше тижня тому на своїй сторінці у мережі Фейсбук ви запустили челендж #спортнабалконі. З кожним днем він набирає оберти, до нього долучаються люди, його висвітлюють у медіа. Сподівалися на такий розмах?
– Спершу розповім про ідею челенджу. Вона полягала в тому щоб якимось чином активізувати рухову активність львів’ян, українців під час карантину. Я прочитав одне з досліджень, згідно з яким лише 15-16% наших громадян приділяють увагу фізичній, руховій активності. Хтось читає книжки, хтось працює дистанційно, хтось виконує якісь хатні роботи. І лише 15-16% приділяють увагу спорту, руховій активності. Тому наш рух ставив за мету збільшити цей відсоток. Це була основна мета і, як бачимо, рух почав набувати популярності і про нього почали масово говорити. Власне я не сподівався такого розмаху, але я, звичайно, хотів щоби ця частка фізично активного населення зростала.

– Поділіться секретом, яка була підготовка до запуску челенджу? Як все було на початку?
– На початку було так: ми знімали декілька промоційних роликів про вправи, які можна робити вдома в умовах карантину. Це були вправи з каструлями, рушниками, бутлями. Загалом з будь-якими підручними матеріалами, які кожна людина має в себе вдома. Один із таких роликів був про спорт на балконі, ми його активно почали піарити, розмістили в Міжнародний день спорту на благо розвитку та миру, який відзначається 6 квітня. Ну і від того, скажімо так, пішло. Його підтримали ряд наших олімпійців, спортсменів, зокрема, Катерина Крива, Юлія Ткач, Тетяна Лавренчук, Станіслав Горуна, Антон Дукач. В тому числі завдяки увазі спортсменів він став більш популярний.

– Як щодо сусідів? Домовлялися наперед, що вони підтримають чи по ходу так вийшло?
– Вони побачили нас на балконі в перший же день. При тому у нас під час каратину була звичка виходити на балкон і пити там каву. Інтенсивність трафіку на вулиці не висока, тобто фактично дихали свіжим повітрям, ну і спілкувались. І сусіди одного разу побачили, що ми виходимо на балком і робимо там фізичні вправи, питають: “Слухайте, а чого ви нас не запросили?” І от так воно зав’язалося і фактично потім переросло в щоденну традицію виходити на балкони, зазвичай, зранку. Зараз, під час карантину, треба намагатися перебувати в чотирьох стінах. І, підтримуючи рекомендацію медиків, ми вирішили: а де ж займатися спортом, якщо не на балконі. Тим більше є загально відомі дослідження медиків про те, що будь-яка активність на свіжому повітрі сприяє продовженню життя. Тому рухова активність – це плюс, свіже повітря, балкон – це плюс. І ми поєднали ці дві речі разом – спорт на балконі. Власне от так от ця ідея і зародилася. А перебуваючи в тісному контакті балкон до балкона з сусідами, вирішили це робити разом.

– Ну і, мабуть, позитивний момент цього карантину те, що сусіди можуть нарешті познайомитись між собою…
– В нас невеликий будинок, то ми знайомі з сусідами, але загалом, я думаю, так.

– Що стало ключовим моментом в розумінні того, що челендж запустився, вдався?
– Думаю, те, що про нього почали писати медіа, телебачення зацікавилось. Ну і загалом підтримка олімпійців, які зголосились, погодились, що це хороша ідея, що треба тренуватись, займатись спортом і дихати свіжим повітрям. Тобто перше – це підтримка спортсменів і друге – це увага медіа до цього питання.

– Чи відстежували, яка географія поширення вашого челенджу? Ви у своєму зверненні рівнялися на італійців, з їхнім співом. Можливо, є якась інформація, що до Італії дійшов цей челендж?
– (Сміється) На жаль, поки що ні. Але я сподіваюсь, що дійде. Мені телефонували кияни, які казали, що виходять на балкон і тренуються, одесити підтримали, знайомі з Полтави, Волині… Тобто він розійшовся, багато хто його підхоплює. Не всі, звичайно, мають балкони. Напевно це українська особливість, що в нас балкони використовують, як додаткове приміщення для зберігання чогось, або вирощування чогось. Тому цей челендж – це ще один спосіб звернути увагу на те, що балкон – це все ж таки простір, який треба використовувати для того щоб дихати свіжим повітрям і для якоїсь хоча б мінімальної рухової активності.
Василь ТАНКЕВИЧ, Юрій ТУРЯНСЬКИЙ, відділення НОК України у Львівській області

Інші новини

ukУкраїнська