Ярославу Поповичу – 40! Історія легендарного українського велогонщика

Сьогодні виповнилося 40 років найкращому молодому гонщику Тур де Франс-2005, уродженцю Львівщини Ярославу Поповичу. Своє 40-річчя українець зустрів в ролі спортивного директора американської команди світового туру Трек-Сегафредо і першого віце-президента Федерації велосипедного спорту України. Напередодні ювілею журналіст сайту Чемпіон Максим Розенко попросив Ярослава розповісти про найбільш кримінальний епізод з його спортивної кар’єри.

Коли 9 років тому Попович прийняв пропозицію свого одноклубника по американським командам Діскавері Ченнел і Радіошек Ленса Армстронга прилетіти в Лос-Анджелес на благодійний марафон, в якому Армстронг традиційно брав участь, українець гадки не мав, чим обернеться для нього ця поїздка в США . Спочатку Ярославу довелося виступити в якості свідка в суді у справі Армстронга, а після повернення в Європу у Поповича провели обшук в його італійському будинку. Як і чому один з кращих велогонщиків в історії нашої країни потрапив під підозру, українець згадав у розмові з кореспондентом Чемпіона.

– Пане Ярославе, давайте згадаємо в деталях ваші пригоди в Лос-Анджелесі?
– По тій ситуації можна знімати фільм. Ленс запросив мене на марафон. У програмі поїздки у нас значилося відвідування веломагазина. Там зібралися фани, ми організували для них автограф-сесію. У якийсь момент мене покликав один чоловік. Я подумав, що журналіст інтерв’ю хоче взяти, або фан попросить сфотографуватися. Але коли ми з ним вийшли з магазину, він почав мене відводити в бік. Відповів йому, що далі не піду, тому що в магазині залишилися хлопці з нашої команди.

– А людина у відповідь пред’явив посвідчення агента ФБР?
– Майже. Почав розповідати про слідство, яке ведеться у справі Армстронга. Причому говорив про це із застосуванням такої термінології, що я його не відразу зрозумів. Агент запитав мене, де ми можемо поговорити. Я сказав: в готелі після вечері. Повернувся і пішов в магазин до хлопців.

– Агент пішов за вами слідом?
– Намагався триматися неподалік. Потім ми з одноклубниками сіли в машину і поїхали в готель. Уже на першому світлофорі на дорогу вибіг чоловік, спробував зупинити машину. Водій проїхав далі. Однак на другому світлофорі поперек дороги вже стояв чорний джип, звідки вибігли троє агентів ФБР. Підійшли до нашого авто, попросили мене вийти. Відвели в сторону і вручили повістку до суду – в якості свідка у справі Ленса. Причому я мав відлітати до Європи через день, а засідання суду було намічено через тиждень. Довелося “в примусовому порядку” залишитися в Лос-Анджелесі.

– Які питання задавали в суді?
– Розпитували 90 хвилин. Починаючи від зарплати і закінчуючи питанням, чи відомо мені, чи приймав Армстронг заборонені препарати. Мені про це не було нічого відомо, тому, мабуть когось мої відповіді в судді розчарували. За великим рахунком запитували про одне й те ж, тільки під різними кутами.

– Коли поверталися на літаку в Європу, думали, що найстрашніше залишилося позаду?
– Навіть не підозрював, що у цій історії буде продовження. Спочатку відправився в Монте-Карло – в той час знімав там собі квартиру. Потім перед від’їздом на Мальдіви приїхав до Італії, в Кваратто, де знаходиться мій будинок. Там мене вже чекали карабінери.

– На вас влаштували засідку?
– Я цілий день їздив, вирішував організаційні питання. Увечері виїхав на швидкісну трасу, натиснув на газ. Розігнався до 220 кілометрів на годину. В цей момент мене і зустріли карабінери. Спочатку подумав, що зупинили через перевищення швидкості. Але виявилося, з подачі своїх американських колег. Деяких карабінерів я впізнав – бачив їх протягом дня. Зрозумів, що вони стежили за мною.

– Скільки їх було?
– Три машини. У кожній сиділо по чотири людини. Вони з ходу відібрали у мене мобільний телефон. Потім відвезли до відділу. Там пред’явили ордер на обшук в будинку, попутно обшукавши машину. І вирушили до мене. Обшук зайняв три з половиною години. У мене конфіскували ще один мобільний телефон, два ноутбука і комп’ютер. Вийшло, що зупинили мене о восьмій вечора, а в спокої залишили тільки о пів на другу ночі.

– Вам якісь звинувачення пред’являли?
– Ні, розглядали тільки як свідка у справі Армстронга. Але все одно це було дуже неприємно.

Особиста справа

Ярослав Попович. Народився 4 січня 1980 року в селі Калинові Самбірського району Львівської області, пізніше проживав у місті Дрогобичі Львівської області. Заслужений майстер спорту України. Чемпіон світу-2001 (U-23). Третій призер гранд-туру “Джиро д’Італія”-2003. Кращий молодий гонщик “Тур де Франс”-2005. Переможець етапу “Тур де Франс”-2006. Переможець “Вуельта Каталонія”-2005. Третє місце в гірській класифікації “Тур де Франс”-2007 (в цьому ж році фінішував восьмим в генеральній класифікації, що є кращим досягненням українців в історії наших виступів на “Тур де Франс”). Учасник Олімпійських ігор в Афінах-2004 та Пекіні-2008 в складі збірної України.

Виступав за команди “Ланбукредіт-Кольнаго”, Бельгія (2002-2004), “Діскавері Ченнел”, США (2005-2007), “Сайленс-Лотто” Бельгія (2008), “Астана” Казахстан (2009), “РадіоШек” США (2010-11), “РадіоШек-Леопард” Люксембург (2012-13), “Трек Фекторі Рейсінг” США (2014-16). З квітня 2016 року працює спортивним директором американської команди Світового туру “Трек-Сегафредо”.

Максим РОЗЕНКО, Чемпіон

ukУкраїнська