Сьогодні в пресцентрі «Гал-інфо» було анонсовано проведення у Львові II Всеукраїнського турніру з художньої гімнастики «Sport Art Cup – 2021». Він стартує вже завтра, 15 червня, і триватиме протягом трьох днів. Змагання пройдуть за підтримки Фундації Юрія Турянського «Почни з себе».
Як зазначив у вступному слові Юрій Турянський, голова відділення НОК України у Львівській області, турнір організовує відома львівська та українська спортсменка, фіналістка Олімпійських ігор у Лондоні 2012 року (5-е місце), а нині тренерка Вікторія Ленишин.
«Нас (відділення НОК України у Львівській області – Авт.) радує те, що Вікторія досягла великих успіхів не лише у власній спортивній кар’єрі, а й передає свої навики, свої вміння дітям і зараз реалізовується, як тренер, – зазначив Юрій Іванович. – Власне не часто в Україні проводяться змагання такого рівня. У Львові очікується участь понад 500 спортсменів, які представлятимуть 27 команд з усієї України. Ласкаво просимо всіх любителів художньої гімнастики, цього найграційнішого, олімпійського виду спорту, прийти і підтримати наших спортсменів! Вітаю всіх з такою чудовою подією! Додам, що це вже другий Всеукраїнський турнір «Sport Art Cup», який лише через пандемію і певні обмеження не став цього року міжнародним. Але і так – це великий, масовий, грандіозний турнір, який вдруге проводить Вікторія Ленишин».
Сама Вікторія розповіла про команду, з якою готує свято для дітей та шанувальників художньої гімнастики.
«Я направду не одна організовую цей турнір, – сказала титулована спортсменка. – В мене велика, класна команда. Це тренери – Марта Когут, Христина Радомська, Анжеліка Пшеченко і Юлія Ганусяк. Це наш міцний і творчий колектив, який допомагає мені організувати цей прекрасний захід. І я думаю, у нас все вдасться, всі будуть задоволені, щасливі, усміхнені. Ми всіх чекаємо з 9-ї ранку до 7-ї вечора з 15 до 17 червня на велотреку СКА. Впевнена, глядачам буде на що подивитися і буде цікаво.
При нагоді хочу нагадати, що глядачам необхідно бути в захисних масках. На вході обов’язково буде стояти людина, яка вимірюватиме температуру. І сідати глядачі зможуть через один стілець для того щоби зберігати соціальну дистанцію», – додала Вікторія Ленишин.
Після завершення пресконференції журналіст сайту відділення НОК України у Львівській області в доповнення до попереднього інтерв’ю задав Вікторії Ленишин ще декілька питань.
– Вікторіє, тренерство в художній гімнастиці – винятково творчий вид діяльності, який неможливий без натхнення. В чому його черпаєте, особливо, коли воно відсутнє?
– Зізнаюся, моє спасіння – гори. Я їду відпочити, просто побути декілька днів в горах. Деколи ми взагалі збираємося у професійні походи – з наплічниками, на три дні, по певному маршруту. Тобто моє місце сили – це гори, де я можу відновлювати свій ресурс. Я навіть стараюся майже кожні вихідні поїхати на Закарпаття або в Карпати – просто відпочити, перевести дух. І направду там я заряджаюсь енергією.
А ще скажу, що мені для праці з дітьми не треба черпати якесь натхнення. Вони самі заряджають енергією. Коли я приходжу в зал, мені не треба звідкись брати енергію щоб віддавати їм. Тому що в нас з ними такий рівноцінний обмін: я їм даю свою енергію, вони мені взамін віддають свою. З тими дітьми, які «закриті» і, скажімо так, не хочуть зі мною співпрацювати, в нас не виходить такий обмін енергією. І вони, зазвичай, довго не затримуються в залі, тому що має бути такий двосторонній процес – між тренером і дитиною. І ще сюди додам батьків. Виходить своєрідний трикутник: спортсмен – тренер – батьки. Якщо виникають якісь нюанси, ми завжди стараємося з батьками і дитиною, в тому трикутничку, вирішувати ці питання.
– Можливо, дивлячись на цих маленьких дітей, пригадуєте себе в такому віці, свої думки? Які у зв’язку з цим виникають асоціації?
– Якщо говорити про малюків 4-5 років, то я ще в такому віці не тренувалася. Я почала займатися художньою гімнастикою в дев’ять з половиною. Знаєте, якщо приходить дитина і в неї немає хороших даних для художньої гімнастики, то в мене завжди такий фідбек: «Коли я прийшла, в мене було таке саме. Дай тій дитині шанс, дай тій дитині спробувати!» Якщо вона захоче, якщо вона буде працювати і хоче проявити себе, то чому ні? От цей момент в мене дійсно включається – є таке.
І насамкінець на кілька запитань відповіли юні гімнастки Аріна Майборода і Маргарита Плотнікова. Дівчата були на пресконференції і готуються взяти участь у турнірі.
– Мене звати Аріна, мені 10 років і я вже займаюся 6 років гімнастикою.
– Мене звати Маргарита. Мені 9 років і 6 років я займаюся гімнастикою.
– На скількох турнірах ви виступали? Скільки виграли медалей?
Аріна: – Я вже на багатьох турнірах виступала. В мене дуже багато медалей. Всі висять на медальниці.
Маргарита: – В мене теж було вже багато змагань і я вигравала багато медалей.
– Яке місце хочете виграти на цих змаганнях?
– Аріна: Перше.
– Маргарита: І я теж перше.
Українська 
English