Автор: noc

Наприкінці листопада 2019 р. у Верховній Раді України під головуванням народного депутата України, першого заступника Голови комітету Верховної Ради з питань молоді і спорту Жана Беленюка відбувся круглий стіл на тему «Перспективи фізичного виховання та спорту в системі освіти в Україні». Серед інших в порядку денному круглого столу розглядалося питання про місце спортивних училищ в загальній системі сфери спорту.

Зацікавленим учасником дискусії, що розгорілася, був директор Львівського училища фізичної культури, заслужений працівник фізичної культури та спорту України, заступник Голови ГО “Відділення НОК України у Львівській області” Степан Родак. Прес-служба ЛУФК попросила Степана Михайловича поділитися своїми враженнями від круглого столу і які рішення прийняті на ньому.

– Степане Михайловичу! То про що йшлося на круглому столі у Верховній Раді України? Знаємо, що Ви також виступали в обговоренні питання.
– Так. Вважаю, що питання діяльності спортивних училищ, а беручи ширше, закладів спеціалізованої освіти спортивного профілю, є надзвичайно актуальними. Адже, сьогодні багато говориться про реформування українського спорту, створене нове Міністерство культури, молоді та спорту, до керівництва якого прийшли нові люди. Тому, звичайно, мене і моїх колег, а в Україні діє 17 подібних закладів, хвилює місце і перспектива наших навчальних закладів в загальній системі українського спорту. Ще один парадокс – абсолютна більшість наших закладів працює у системі освіти, а головні завдання, які стоять перед нами – спортивні. Отже, потребує вирішення питання взаємодії двох міністерств. В умовах децентралізації з’явився третій центр впливу – місцеві ради, які є засновниками більшості закладів. В них є своє, інколи специфічне, бачення розвитку закладів спеціалізованої спортивної освіти. В цих умовах важливим є вироблення державної політики у розвитку та функціях цих закладів, щоб ми не скотилися на маргінес. Між іншим, це сьогодні вже відбувається. Чомусь діяльність наших закладів не надто активно обговорюється в плані їх важливості в системі національного спорту. Але якщо ми говоримо за знакові сьогодні досягнення українського спорту на міжнародній арені, то успіхи української жіночої боротьби в значній мірі пов’язані з роботою Львівського училища фізичної культури. Якщо ми радіємо успіхам українського синхронного плавання – то це робота Харківського вищого училища фізичної культури №1. Феноменальні успіхи молодих українських легкоатлетів пов’язані з діяльністю Дніпропетровського училища, а успіхи українських гімнастів – з роботою Олімпійського коледжу ім.Івана Піддубного, що в Києві. І так кожен заклад має свою фішку, якою гордиться.

В цих умовах виникає ще одна небезпека. І це жваво обговорювалося на засіданні круглого столу. Це намагання поглинути наші заклади профільними університетами. Мова, в першу чергу, йде про Харківське училище №1 і Олімпійський коледж, які знаходяться у віданні Міністерства освіти і науки. Ситуація, яка розгортається навколо Олімпійського коледжу, взагалі не зрозуміла.

– А в чому це небезпека? Може це якраз на краще?
– Небезпека в тому, що у наших закладів надто специфічні завдання. Це підготовка спортсменів високої кваліфікації – резерву до національних збірних команд України в умовах закладу освіти. Завдання університетів – готувати фахівців для галузі фізичної культури і спорту. Ми працюємо за окремим Положенням про заклад спеціалізованої освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Це положення дозволяє спортучилищам інтернувати перспективних молодих спортсменів, забезпечувати їх безкоштовним проживанням, харчуванням, медичним обслуговуванням, спортивним інвентарем, утримувати штат вчителів зі спорту, фінансувати спортивну підготовку, організовувати навчально-тренувальний процес в режимі 7-9 занять на тиждень, поєднувати тренування з освітнім процесом і здобуванням освіти на різних рівнях.

Невідокремленим структурним підрозділом училищ є загальноосвітня школа-інтернат спортивного профілю, що дозволяє нашим закладам створювати систему безперервної освіти для перспективних спортсменів і затримувати їх в умовах училища на 6-8 років, що цілком достатньо для входу у спорт вищих досягнень та збірні команди України. Всі ці речі стануть неможливими в умовах університетів, які працюють за своїми законами. Тим більше, в умовах університетської автономії наша специфіка і завдання стануть ще більше розмитими.

– Але ж такий тип навчальних закладів які училища себе вичерпав і виходить з обігу нормативної бази української освіти?
– Так, і в цьому не має проблеми. Зараз ведеться активна робота по трансформації спортучилищ у заклади фахової передвищої або професійної освіти. На зміну училищам прийдуть фахові і професійні коледжі спортивного профілю.

– Які ще проблеми піднімалися на круглому столі, про що Ви говорили у своєму виступі?
– Говорив про необхідність більшої уваги до роботи училищ зі сторони державних структур та місцевих органів влади. Зокрема, про необхідність розроблення державної програми розвитку закладів спеціалізованої спортивної освіти. Специфіка нашої роботи вимагає розвиненої спортивної бази, а вона не у всіх закладів на належному рівні, адже виникали вони, як правило, на базі звичайних шкіл, інтернатів тощо. В більшості училищ і ліцеїв недостатньо фінансується спортивна підготовка. Так, за наявною статистикою 2018р. витрати наших закладів на участь у змаганнях і навчально-тренувальних зборах склали лише 4,3% консолідованого річного кошторису, на придбання спеціалізованого спортінвентаря і спортивної форми – 2,2%. А в деяких закладах, як, наприклад, Олімпійському коледжі, на ці потреби взагалі стоїть нуль.

Наявність спеціалізованого інвентаря – це окрема тема. Для того, щоб наші спортсмени, а це члени юнацьких, юніорських, молодіжних збірних України, були конкурентноспроможними на міжнародній арені, вони повинні мати якісні велосипеди, човни, зброю, сани, лижі і т.п. А ці всі речі дуже коштовні. Десь тут і новий Мінкультмолодьспорт повинен був би повернутися до нас обличчям і централізовано допомагати у забезпеченні провідних спортсменів училищ.

Останнім часом рушиться система відбору кращих спортсменів на навчання і спортивну підготовку в училища і спортліцеї. Це пов’язано з невизначеністю державної або т.зв.бюджетної складової українського спорту, зокрема діяльністю ДЮСШ, ШВСМ, ЦОПів і т.п. Останніми роками знівельована система заохочень дитячих тренерів, шкільних вчителів фізкультури, безпосередньо дитячо-юнацьких спортивних шкіл, клубів, команд в передачі перспективних спортсменів на навчання в спортучилища. І це також потребує державного врегулювання.

Слід переглянути і розміри стипендій студентів спортучилищ. Вона сьогодні в межах 500грн.А більшість студентів – це вже достатньо титуловані спортсмени, кандидати і члени національних збірних, та й просто дорослі молоді люди.

– То ж які рішення були прийняті на круглому столі?
– В принципі, зі всіх піднятих питань дані рекомендації Кабінету Міністрів України, Міністерству освіти і науки, Міністерству культури, молоді та спорту України. Зокрема, і про державну програму розвитку, і про державну субвенцію місцевим бюджетам на розвиток дитячо-юнацького спорту, і про централізоване забезпечення спортінвентарем, і про заохочення вчителів фізичної культури, тренерів-викладачів за передачу спортивно обдарованої молоді на навчання в заклади спеціалізованої спортивної освіти. А як буде на практиці, побачимо з часом.

Освітній портал Львівщини

39 спортсменів, які змагатимуться у 12 з 16 можливих дисциплінах на Юнацьких Олімпійських іграх-2020 в Лозанні, отримали страховий захист від Офіційного страховика Національного олімпійського комітету України – компанії «ІНГО Україна».

Українські спортсмени представлені у біатлоні, лижному двоборстві, хокеї 3х3, санному спорті, фігурному катанні, шорт-треці, стрибках на лижах, скелетоні, фристайлі, гірськолижному спорті, лижних гонках та сноубордингу.

Спеціальна програма страхування враховує, зокрема, специфіку спорту та передбачає забезпечення в разі необхідності якісної та оперативної медичної допомоги.

«25-річний досвід роботи на страховому ринку «ІНГО Україна» дозволяє компанії взяти на себе таку відповідальну роботу як організація медичної допомоги. Це честь для нас працювати в партнерстві з НОК і, як завжди, ми зробимо все можливе для страхової безпеки наших клієнтів та партнерів», – сказав голова правління страхової компанії «ІНГО Україна» Ігор Гордієнко.

«Ми раді, що ми продовжуємо співпрацю з однією з провідних страхових компаній «ІНГО Україна» – сказав президент НОК України Сергій Бубка.

Він також додав: «Ігри-2020 в Лозанні – це перший олімпійський крок для наших юних спортсменів. Звичайно, присутнє велике хвилювання і необхідна впевненість. Тому така підтримка від наших партнерів – додатковий внесок у те, щоб юні українські олімпійці впевнено відчували себе на олімпійських аренах Лозанни».

НОК та «ІНГО Україна» вже мають досвід ефективної взаємодії, реалізований під час ІІІ літніх Юнацьких Олімпійських ігор в Буенос-Айресі-2018, XIV зимового Європейського юнацького олімпійського фестивалю в Сараєво-2019, ІІ Європейських ігор-2019 в Мінську, XV літнього Європейського юнацького олімпійського фестивалю-2019 в Баку та І Всесвітніх пляжних ігор-2019 в Досі.

Довідково:

Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» має 25-річний досвід роботи на ринку. Компанія входить до групи найбільших страхових організацій України за обсягом премій, величиною власних активів та сумами виплат страхових відшкодувань. Має 28 ліцензій на різні види обов’язкового і добровільного страхування, надає страхові послуги корпоративним і роздрібним клієнтам. Команда ІНГО – це понад 700 співробітників у 22 філіях та інших компаніях Групи. «ІНГО Україна» є членом повним членом Моторного Транспортного Страхового Бюро України (МТСБУ), членом Американської Торговельної Палати (АСС), Європейської Бізнес Асоціації (EBA) та Міжнародної Торгової Палати (ICC). 13.12.2019 рейтингове агентство «IBI-Рейтинг» підтвердило довгостроковий кредитний рейтинг ПрАТ «Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна» за Національною рейтинговою шкалою на рівні uaАА, прогноз «стабільний». Від 2017 року основним акціонером компанії є українська бізнес-група DCH.

Національний олімпійський комітет (НОК) створений 22 грудня 1990 року. У вересні 1993 року НОК України був остаточно визнаний Міжнародним Олімпійським Комітетом. НОК України діє у відповідності до положень Олімпійської хартії, Конституції України та чинного законодавства України і свого Статуту. Членами МОК в Україні є Олімпійські чемпіони Сергій Бубка та Валерій Борзов. НОК України має угоди з відомими у світі компаніями, які підтримують олімпійський рух. Олімпійський комітет тісно співпрацює з понад 40 національними федераціями з олімпійських видів спорту та має регіональні осередки в усіх регіонах України. Основні завдання НОК України – забезпечення участі в Олімпійських іграх, розширення міжнародного співробітництва, популяризація масового спорту і здорового способу життя, фізичне і духовне збагачення людей. У 2013 році НОК України був визнаний одним з найкращих Олімпійських комітетів світу.

Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»

З 15 до 18 січня на килимах Олімпійського центру “Маттео Пелліконе” в Римі (Італія) відбудеться перший цього року Міжнародний рейтинговий турнір з вільної, греко-римської та жіночої боротьби. Планується, що у змаганнях візьмуть участь найсильніші борці планети. Серед учасників і чимало українців.

Львівщину на турнірі представлятимуть: Олексій Доманицький (до 86 кг), Оксана Лівач (до 50 кг), Соломія Винник (до 55 кг), Ангеліна Лисак (до 59 кг), Юлія Ткач (до 62 кг), Оксана Кухта (до 65 кг) та Алла Черкасова (до 68 кг).

Як відзначає сайт Асоціації спортивної боротьби України, ці змагання є етапом відбору до ліцензійних турнірів та чемпіонату Європи. Також результати турніру будуть впливати на посів на Олімпіаді в Токіо.

Чемпіон літніх Паралімпійських ігор з фехтування, львів’янин Андрій Демчук поки не думає про закінчення кар’єри. І активно готується до нової Паралімпіади. У коментарі Спорт24 він розповів, як це – бути чемпіоном, що його мотивує після перемоги на Паралімпіаді та як справляється з хвилюванням на змаганнях.

– Як розпочали займатись фехтуванням?
– У Паралімпійський спорт ніхто не приходить з власної волі. Коли мені ампутували ногу в листопаді 2006 року, через чотири місяці я став на протез. Перед тим, як у мене стались проблеми з ногою, я досить серйозно займався баскетболом. Дуже сильно хотів продовжувати ним займатись, але вже паралімпійським. Стежив чи є такий вид спорту, як він розвинений. Прийшовши у львівський Інваспорт, мені сказали, що ніякого баскетболу, адже групові види спорту важко існують та розвиваються. Мені запропонували займатись стрільбою з лука, настільним тенісом або ж фехтуванням. Стрільбу з лука я одразу відкинув. Тому що характер у мене вибуховий. Щодо настільного тенісу, то мені сказали чекати вересня (коли я прийшов, був червень). Запропонували мені спробувати свої сили у фехтуванні. Я зідзвонився з тренером, прийшов на тренування. Спробував. Сподобалось.

– Фехтування на Паралімпіаді один із найважчих видів спорту?
– Я вважаю, що кожен вид спорту важкий. Дивлячись на інші види спорту, я думаю, та що там все легко. Коли починаєш особисто займатись цим, то розумієш – помилявся. У всіх видах спорту є така штука – психологія. Який би ти не був талановитий, без доброї психологічної та технічної підготовки тобі нічого не світить.

– Які очікування були перед поїздкою у Ріо-де-Женейро?
– Страх не використати свій шанс. Тому що зараз це оптимальний вік. Підготовка була важка, адже останні два місяці я не тренувався правою рукою, а спробував тренуватись лівою, через проблему із ліктями, яка далі турбує мене. Але я завжди надіюсь тільки на краще.

– Які відчуття були після того, як здобули золото?
– Я за характером такий, що завжди себе попускаю. Спокійно ставлюсь до усіх випробовувань. Емоції були радісні. Не очікував від себе, що зможу. Десь у голові я вірив, що можу поборотись із китайськими спортсменами. Хоча в житті я ще жодного разу не перемагав у них. Тоді мені це вдалося. Переміг одного і того ж суперника двічі. Це мені вдалося тільки з Божою допомогою. Іншого пояснення просто немає. Для мене це дуже важка та велика перемога, я не очікував.

– Як справляєтесь із хвилюванням?
– По-перше, за спиною вже є трохи багаторічного досвіду. По-друге, я люблю хвилювання. Мені комфортно. Мандраж дає тобі постійно бути в тонусі. Хвилювання завжди є, але його потрібно контролювати та не допускати, щоб воно брало над тобою верх.

– Багато хто зі спортсменів говорить, що є проблеми у фінансуванні спорту, не вистачає спортивних знарядь, залів. Як із цим у фехтуванні?
– Спорт єдиний у нашій країні. Проблеми однакові. У нас був зал в Євпаторії. Але ми не маємо змоги туди їздити. Причина всім відома – окупація Криму. Наша команда живе у різних регіонах нашої країни, тому всі знайшли собі місце для тренувань у рідному місті. Зараз вже є збудований центр в Карпатах, він функціонує, але більше готовий для зимових видів спорту. Дуже мало можливостей для людей на візках. У плані спортивного знаряддя: рапіри, візки – держава, як може допомагає, з цим трішки легше. Всюди є свої нюанси, змушені також і за власні кошти багато чого купувати. Перед Паралімпіадою нас практично усім забезпечили. Ми були дуже вдячні.

– Спортсмени, з яких берете приклад?
– Є спортсмени у різних видах спорту, які мені імпонують. Не так своїми здобутками, як своєю поведінкою, відношенням до спорту. Однією з таких людей, які мені подобаються – Ольга Харлан. Вона хороша і як людина, і як спортсменка. Також Яна Шемякіна, багато разів із нею спілкувався. Ці дві дівчини в Україні, які досягли та досягають своїх вершин. З іноземних спортсменів мені подобається Усейн Болт.

Все-таки як приклад – то це Ісус. Почав більше думати про життя. Поправив свій психологічний стан, думку про себе. Я вважаю, що Бог мені додає ще більше сил. Часто відбуваються такі ситуації, на які я не можу повпливати. Але з його допомогою все складається належно.

– Що мотивує Вас надалі займатись фехтуванням?
– Всі кажуть, що я досягнув вже дуже великих успіхів у спорті. Але я вважаю, що можу ще більше, якщо мій організм дозволить це зробити. Мотивує подальше моє життя, життя людей, які навколо мене. Якщо я буду щасливий, то і люди, які навколо мене, будуть щасливими.

– На скількох Паралімпіадах ще плануєте виступати? До якого віку змагаються у Вашому виді спорту?
– Все залежить лише від здоров’я. Але зараз я не уявляю, що міг піти б зі спорту. Щодо віку, то був один спортсмен, який до 48 років фехтував. Тут залежить від того, як дозволяє здоров’я. Більшість спортсменів до 40 років змагаються і завершують кар’єру. Великі навантаження. Коли у фехтувальників на візках розпочинаються професійні травми, тоді вони стараються одразу закінчити кар’єру. Руки – це їх ноги. Я вважаю, що друга Паралімпіада – це не мій максимум, хотів би ще виступати мінімум до 40 років. Я дуже цього хочу.

– Ви вже маєте золото Паралімпіади. Чого хочете досягнути ще?
– Повторити досягнення, яке я вже маю і, можливо, збільшити його кількість. Можливо колись стати тренером. У мене вже є диплом.

– Які побажання хотіли б сказати читачам?
– Якщо ти перемагаєш свою лінь, ти досягнеш чогось у житті. Я дуже сильно вірю і бажаю, щоб кожна людина робила те, що вона хоче. Щоб люди не заставляли себе. Прокидались з таким списком справ, щоб у голову приходила думка, як це все встигнути та з усмішкою йшли їх робити.

Софія КУЛАЙ, Спорт24

В Лозанні стартували III зимові Юнацькі Олімпійські ігри 2020, участь у яких беруть спортсмени віком від 15 до 18 років. Перший комплект нагород розіграли гірськолижниці, які змагалися в супергіганті. У підсумку перемога дісталася господині турніру Амелі Клопфенштайн. Українка Катерина Шепіленко показала 44-й результат серед 62-х учасниць, що вийшли на старт.

Україна на III зимових Юнацьких Олімпійських іграх 2020 представлена ​​39 спортсменами, які виступлять в 12-ти дисциплінах.

Зимова Юнацька Олімпіада 2020

Супергігант, дівчата
1. Амелі Клопфенштайн (Швейцарія) 56.27
2. Кейтлін МакФерлейн (Франція) +0.08
3. Ноа Шоллос (Ізраїль) +0.09
…44. Катерина Шепіленко (Україна, Львів) +1:04.14

Terrikon

Національний олімпійський комітет України продовжує започатковану в 2008 році традицію – підняття Державного прапора України та прапора Національного олімпійського комітету України з нагоди олімпійських змагань.

Головна мета такого заходу – привернути увагу українців до найголовніших олімпійських змагань та об’єднати усіх навколо спорту, олімпійських ідеалів.

Відтак з нагоди проведення ІІІ зимових Юнацьких Олімпійських Ігор (м. Лозанна, Швейцарська Конфедерація, 9-22 січня 2020 року) відділення НОК України у Львівській області спільно із КЗ Львівської обласної ради «Львівське училище фізичної культури» в понеділок 13 січня 2020 року проведуть урочисту церемонію підняття Державного прапора України та прапора Національного олімпійського комітету України.

Захід відбудеться під час лінійки учнів та студентів найкращого в Україні Львівського училища фізичної культури, яке делегувало на ці змагання відразу п’ятеро своїх вихованців.

Загалом Україна представлена на престижному юнацькому спортивному форумі 39 спортсменами, які виступлять у біатлоні, лижному двоборстві, хокеї 3х3, санному спорті, фігурному катанні, шорт-треці, стрибках на лижах, скелетоні, фристайлі, гірськолижному спорті, лижних гонках та сноубордингу.

Підняття Державного прапора України в Олімпійському селищі Лозанни відбулося 8 січня 2020 року.

У швейцарських містах Лозанні та Санкт-Моріці від Львівщини змагатимуться 11-класниця ЛУФК гірськолижниця Катерина Шепіленко та п’ятеро санкарів: дівоча «двійка» у складі десятикласниці ЛУФК Олександри Мох та львів’янки Надії Антонюк (зараз навчається в медичному університеті Івано-Франківська); юнацький двомісний екіпаж, який сформували учні 9-го класу ЛУФК Вадим Микиєвич і Богдан Бабура, а також в одномісних чоловічих санях виступить цьогорічний випускник ЛУФК Роман Пилипів (нині студент Української Академії друкарства, Львів).

Катерина Шепіленко вже 10 січня стартує у супергіганті та альпійській комбінації, 11 січня змагатиметься у другому виді комбінації, 12 січня – у гігантському слаломі, 14 січня – у слаломі. Для санкарів олімпійські змагання розпочнуться 17 січня. У цей день на двомісних санях виступлять Вадим Микиєвич і Богдан Бабура. 18 січня змагатимуться Роман Пилипів на одномісних санях та Олександра Мох і надія Антонюк – на двомісних. 20 січня у Санкт-Моріці відбудеться командна гонка.

В тренерському штабі представлено трьох фахівців Львівщини: Юлія Шепіленко (гірськолижний спорт), Світлана Жидкова та Іван Баїк (санний спорт).

Для більшості молодих атлетів Львівщини – представників зимових видів спорту – ці змагання стануть першим серйозним міжнародним спортивним іспитом і неоціненним досвідом водночас.

Уболівальницька підтримка вкрай важлива для них!

Початок церемонії підняття Прапорів 13 січня 2020 року о 8 годині ранку за адресою: Львів, вул. Княгині Ольги, 1, майданчик біля головного навчального корпусу

Запрошуються представники влади, депутатського корпусу, члени Олімпійської ради Львівщини, журналісти ЗМІ, тренери, спортсмени, ветерани спорту та усі охочі!

Для довідки:

III Юнацькі Олімпійські ігри (III Winter Youth Olympic Games або 2020 Winter Youth Olympics) триватимуть з 9 до 22 січня 2020 року в місті Лозанна (Швейцарія). Церемонія відкриття відбулася 9 січня на Вадоаз Арені. Упродовж 13 днів буде проведено 81 змагання на 8 різних аренах, участь в яких візьмуть 1 872 спортсмени з урахуванням гендерної рівності віком від 15 до 18 років.

Особливістю Юнацьких Олімпіад є поєднання спортивних подій та розмаїтої культурно-освітньої програми для учасників, зустрічей з відомими особистостями, знайомство з унікальною національною культурою та традиціями. Під час ЮОІ-2020 в Лозанні відбудеться понад 150 таких заходів.

Пісенним символом Ігор і виразом цінностей Лозанни-2020 стала музична композиція під назвою «Start Now». «Start Now» гармонійно поєднує альпійські горни та сучасну музику. Пісню виконують на чотирьох швейцарських національних мовах племінниця знаменитого швейцарського лижника Пірміна Цурбріггена – Ромейн Мюллер, Давид де Віта, Джоан Гайар та репер Роман Іво Орлик, він же «Джиганте». Текст було перекладено англійською. «Почни зараз» – це також гасло «Лозанни-2020». Послання, спрямованого на те, щоб надихнути підростаюче покоління втілювати свої мрії, своєрідний стимул для молоді почати вже сьогодні знайти свій шлях та слідувати йому. За словами організаторів твір став сучасною інтерпретацію олімпійських цінностей – досконалості, дружби, поваги – місією яких є розширення можливостей молоді.

Талісманом ЮОІ-2020 став Йодлі – привітна тваринка, ім’я якої походить від назви традиційного співу, йодлінгу. Його можна почути на теренах Швейцарії та Франції – саме там, де проходитимуть Юнацькі Олімпійські ігри (змагання відбудуться в самій Лозанні, в околицях міста на території альпійської зони, у французькому регіоні Юра і на березі Женевського озера).

Загалом Міжнародний Олімпійський Комітет започаткував проведення літніх та зимових Юнацьких Олімпійських ігор (ЮОІ) у 2008 році. Їх головне завдання – через проведення спортивних змагань розширити культурну та освітню складову в кар’єрі молодого покоління спортсменів.

З метою об’єднання різних націй, зближення культур та традицій, окрім розіграшу нагород в індивідуальних дисциплінах, впроваджені змагання змішаних команд, які в боротьбі за медалі збирають в одній команді спортсменів з різних країн. У загальній кількості дисциплін на Юнацьких іграх мікст-змагання займають 25-30%.

Окрім цього юні учасники Ігор у цікавій формі отримують корисну інформацію про олімпійські цінності, важливість активного відпочинку та здорового способу життя, питання боротьби з допінгом тощо.

Літні Юнацькі Олімпійські ігри відбувалися в Сінгапурі (2010), китайському Нанкіні (2014), аргентинському Буенос-Айресі (2018), зимові – в австрійському Інсбруку (Австрія) у 2012 році та в норвезькому Ліллехаммері (Норвегія) у 2016-му.

Світлина: Гал-інфо

З 10 до 12 січня в Сантьяго (Чилі) пройде перший етап Серії А Карате1 2020. На змагання заявлені 466 учасників з 65 країн. Головний тренер збірної України з карате, львів’янин Антон Нікулін повіз команду у складі восьми спортсменів.

Отож, уболіваємо за львів’ян Анастасію Мястковську (жіноче куміте до 55 кг), Галину Мельник (жіноче куміте до 68 кг), Станіслава Горуну (чоловіче куміте до 75 кг), трьох одеситок Анжеліку Терлюгу (жіноче куміте до 55 кг), Аніту Серьогіну (жіноче куміте до 61 кг), Анастасію Степашко (жіноче куміте понад 68 кг), киянина Гната Пака (чоловіче куміте до 67 кг) та Валерія Чеботаря з Чернівців (чоловіче куміте до 84 кг).

В перший день змагань, 10 січня, буде визначено фіналістів в чоловічому індивідуальному ката, жіночому командному ката, жіночому куміте до 50, до 55, до 61 кг, а також чоловічому куміте до 84 і понад 84 кг.

В другий день турніру, 11 січня, визначаться імена фіналістів у жіночому індивідуальному ката, чоловічому командному ката, чоловічому куміте до 60, до 67 і до 75 кг, а також жіночому куміте до 68 і понад 68 кг.

А в неділю, 12 січня, відбудуться всі фінали і поєдинки за бронзові медалі.

Серія А Karate1 – друга за значимістю (після Прем’єр-ліги) серія рейтингових турнірів, що проводяться під егідою WKF.

Спортсмен зі Львова Станіслав Горуна представляє карате в номінації “Спортсмен 2019 року” за версією Міжнародної асоціації Всесвітніх ігор (IWGA). Переможець буде обраний шляхом відкритого голосування уболівальників.

Всесвітня федерація карате (WKF) звернула увагу на досягнення Горуни в 2019 році і висунула спортсмена на звання найкращого за версією IWGA. Торік Станіслав ставав бронзовим призером чемпіонату Європи, завоював дві “бронзи” етапів Прем’єр-Ліги, а також здобув “золото” Прем’єр-Ліги в Марокко і Серії А в Чилі. Але найважливішим досягненням стала перемога на ІІ Європейських іграх в Мінську.

Як підкреслює прес-служба WKF, Горуна знайомий зі смак тріумфу на турнірах IWGA – в 2017 році в польському Вроцлаві титулований українець перемагав на Всесвітніх іграх.

Проголосувати можна до 30 січня 2020 року один раз на добу за посиланням. Важлива деталь: також треба проголосувати за будь-якого іншого номінованого спортсмена (без другого голосу перший не враховується).

Учора ввечері у Швейцарії відбулася церемонія відкриття ІІІ зимових Юнацьких Олімпійських ігор-2020, а сьогодні розпочинаються змагання для представників Львівщини.

Як повідомляє сторінка Львівського училища фізичної культури у мережі Фейсбук, Катерина Шепіленко вже 10 січня стартує у супергіганті та альпійській комбінації, 11 січня змагатиметься у другому виді комбінації, 12 січня – у гігантському слаломі, 14 січня – у слаломі.

Для санкарів олімпійські змагання розпочнуться 17 січня. У цей день на двомісних санях виступлять Вадим Микиєвич і Богдан Бабура. 18 січня змагатимуться Олег-Роман Пилипів на одномісних санях та Олександра Мох – на двомісних. 20 січня у Санкт-Моріці відбудеться командна гонка.

Сьогодні відзначає 33-річчя видатна українська біатлоністка, олімпійська чемпіонка 2014 року, чемпіонка світу 2013 року, 5-разова чемпіонка Європи, голова відділення НОК України в Тернопільській області Олена Підгрушна.

Шановна Олено Михайлівно, прийміть щирі і теплі вітання з нагоди уродин від великої олімпійської родини Львівщини! Бажаємо Вам міцного здоров’я, щастя, невичерпної енергії і нових спортивних успіхів! Продовжуйте і надалі надихати нас своїми звитягами!

З повагою
голова відділення НОК у Львівській області Юрій Турянський

Українські представники гірськолижного спорту, санного спорту та фігурного катання прибули у Швейцарію, де вже сьогодні відбудеться урочиста церемонія відкриття ІІІ зимових Юнацьких Олімпійських ігор.

Юні олімпійці розташувалися у двох Олімпійських селищах – у Лозанні та Санкт-Моріці, які відповідають територіальному розташуванню змагальних арен видів спорту. Так, гостинна домівка Лозанни зустріла юних гірськолижників, фігуристів, хокеїстів 3х3 (завтра до них приєднаються наші біатлоністи), а історичний Санкт-Моріц – представників санного спорту та скелетону.

Хто представлятиме Львівщину на ІІІ зимових Юнацьких Олімпійських іграх в Лозанні

Сьогодні до розташування Юнацької збірної України завітав президент Національного олімпійського комітету України, Олімпійський чемпіон Сергій Бубка, який поспілкувався з нашими юними олімпійцями, поділився своїм досвідом та побажав їм успіхів й впевненості в свої сили на ЮОІ-2020.

“Будьте впевненими у своїх силах. Налаштовуйтесь на позитив, згадуйте свої найкращі виступи і, впевнений, у вас все вийде. Це ваш важливий перший олімпійський крок. Звичайно, присутнє хвилювання, але і суперники також хвилюються. Ми у вас віримо і будемо підтримувати”, – наголосив видатний атлет.

Сергій Бубка оглянув умови проживання, харчування і відновлення нашої команди, відзначивши високий рівень організації процесу.

Привітав в Олімпійському селищі українську команду й президент Міжнародного Олімпійського Комітету Томас Бах, який з Сергієм Бубкою, який є також членом Виконкому МОК, подарував нашим юним талантам олімпійські значки.

Нагадаємо, на ІІІ зимових Юнацьких Олімпійських іграх в Лозанні-2020 Україна представлена 39 спортсменами, які виступатимуть у 12 з 16 можливих дисциплін.

Змагання триватимуть з 10 по 22 січня.

НОК України

З 3 до 5 січня в Києві збірна команда України з хокею U-16 (гравці 2004 року народження) провела навчально-тренувальний збір, в рамках якого зіграла два товариські матчі з білоруською командою “Динамо-Мінськ”.

Тренер збірної команди України U16 Дмитро Гнітько викликав на збір 42 юних хокеїстів, серед яких – 9 гравців ХК “Галицькі Леви” (Новояворівськ): Максим Ганута, Клим Лисак, Арсен Олійник, Денис Мельник, Ігор Ніколаєвич, Михайло Ковальчук, Іван Шамардін, Вадим Котляр і Семен Березін.

Обидва матчі завершились перемогою гостей – 2:1 і 4:1.

“Я знаю багатьох хлопців з команди, слідкую за їх грою, – прокоментував поразку команди Дмитро Гнітько сайту Федерації хокею України. – Ще від початку збору ми сказали, що немає окремо “Галицьких Левів”, “Крижинки”, “Соколу” і так далі, є тільки збірна команда U-16. Тренерський штаб спостерігав за гравцями і атмосфера була хорошою: хокеїсти спілкувалися між собою, сміялися. Хоча перше тренування вийшло дещо напруженим. Вони хвилювалися, боялися. Але ми, у свою чергу, намагалися поговорити, пояснити. Про результати ще рано говорити. Вони ще діти, які вже наближаються до юніорів”.