Автор: noc

Героєм чергового випуску програми «Олімпійські історії» на “5 каналі” став уславлений львівський каратист, чемпіон Всесвітніх і Європейських ігор Станіслав Горуна.

– 2017 року ми дізналися про включення карате в олімпійську програму на Олімпійські ігри 2020 року в Токіо, – розповів один із найсильніших каратистів світу. – Це був фурор, після чого дуже зросла увага до карате, як до виду спорту. Немаленьку роль в тому відіграв Національний олімпійський комітет, який долучається до кожної з наших подій. Завжди ми відчуваємо підтримку НОК, привітання.

Під час програми Станіслав показав декілька вправ і дам деякі поради для тих, хто тільки планує займатися карате і також для тих, хто вже зробив перші кроки в цьому виді спорту. Також атлет для програми «Олімпійські історії» приготував веганське морозиво.

Окрім того, Станіслав розповів про свій оселедець.

– Оселедець виростити не так просто насправді, – поділився з програмою львівський спортсмен. – В мене близько року на то пішло. Спершу виглядало не дуже гарно і симпатично. Але зараз я задоволений. Вже з 2014 року і до сьогодні я гордо ношу оселедець.

“Олімпійські Історії” від 31.08.2019

Сьогодні, традиційно в перший календарний день осені у Львівському державному університеті фізичної культури імені Івана Боберського відбулися феєричні урочистості з нагоди посвяти першокурсників у студенти ЛДУФК. На свято завітали батьки, почесні гості та професорсько-викладацький колектив. Представлення програми здійснювала старший викладач кафедри гуманітарних дисциплін Ірина Гузенко. Урочиста академія розпочалася із внесення Державного прапора України та прапора нашого Університету і виконання Державного гімну України.

Із привітанням виступив ректор Університету – Заслужений діяч науки і техніки України, доктор педагогічних наук, професор Євген Приступа: «Вітаю Вас в одному з найвеличніших вищих навчальних закладів галузі фізичної культури і спорту не тільки України, але й Європи і світу. Ми готуємо не лише таких хороших спортсменів як олімпійські чемпіони Яна Шемякіна, Олександр Петрів, чемпіонки світу сестри Марія та Анна Музичук. У нас гартуються поважні наукові кадри галузі. Дозвольте називати Вас нашими дітьми. До речі, цьогоріч магістрантом нашого Університету став отець Михайло Цегельський – значить ми йдемо правильним шляхом. І Ви також зробили правильний вибір».

В урочистостях взяли участь Перший проректор, Заслужений працівник освіти України, професор Федір Музика, проректор з наукової роботи та зовнішніх зв’язків, Заслужений діяч науки і техніки України, професор Андрій Вовканич, декан факультету педагогічної освіти, доцент Роман Петрина, декан факультету фізичної культури та спорту, доцент Ігор Ріпак, декан факультету фізичної терапії та ерготерапії, доцент Мирослава Данилевич, декан факультету туризму, доцент Володимир Холявка і декан факультету післядипломної та заочної освіти, професор Олег Сидорко, доцент, відповідальний за спортивну роботу, президент спортивного клубу «СКІФ» Володимир Левків.

 

З вітальним словом першокурсникам виступив голова відділення НОК України у Львівській області, докторекономічних наук, Заслужений економіст України Юрій Турянський, підкресливши: «Студенти Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського – майбутнє нашого спорту як спортсмени, тренери і, безумовно, гарантія того, що українська нація буде здоровою». На завершення свого виступу п. Юрій вручив ректорові ЛДУФК подяку колективу Університету від Національного олімпійського комітету України у Львівській області.

 

 

У програмі урочистостей феєричними були виступи представників Театру спорту Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського під керівництвом Аліни та Михайла Сениць – лауреатів Всеукраїнських та міжнародних фестивалів та шоу-програм в Україні, Словаччині, Польщі, кандидатів у майстри спорту Ірини Сергієнко, Яни Заєць, Марини Пенкель, Дарини Тараненко, Анастасії Красільнікової, абітурієнтки 2020 року Софії Ісаєнко та змішаної пари, членів резервного складу збірної команди України, майстрів спорту України, студентки І курсу факультету фізичної культури і спорту Яни Коверко і випускника кафедри гімнастики Університету Ігоря Дурняка.

 

Традиційно на церемонії посвяти себе презентували першокурсники – призерка Всеукраїнських і міжнародних змагань з художньої гімнастики, кандидат у майстри спорту, студентка І курсу кафедри гімнастики факультету фізичної культури і спорту Анастасія Пономарцева.

Запальну композицію латиноамериканських танців представила Христина Теличко – студентка І курсу кафедри хореографії та мистецтвознавства, призерка Всеукраїнських і міжнародних конкурсів з бальних танців, кандидат у майстри спорту з танцювального спорту.

Програму привітань східним танцем прикрасила Юлія Коваленко – студентка ІІ курсу кафедри хореографії та мистецтвознавства, чемпіонка України з беліденсу.

Декани факультетів вручили залікові книжки №1 найкращим першокурсникам, серед яких студент факультету педагогічної освіти Юрій Ковальчук – кандидат у майстри спорту України з сучасного п’ятиборства, член збірної команди України, багаторазовий призер та чемпіон України з сучасного п’ятиборства, чемпіон Європи та чемпіон світу з тріатлу; студентка факультету фізичної культури та спорту Яна Коверко – член резервного складу національної збірної команди України, майстер спорту України, переможниця першості України, срібна призерка гран-прі зі спортивної акробатики, представниця Театру спорту; студентка факультету фізичної терапії та ерготерапії, яка посіла першу сходинку у рейтингу факультету – Наталія Дорошенко та студентка факультету туризму, №1 у рейтингу факультету Катерина Ушакова.

На завершення урочистостей поздоровлення й благословення висловив магістрант Університету – директор центру душпастерства розвитку фізичної культури і спорту Львівської архиєпархїі УГКЦ, отець Михайло Цегельський.

Іванна Литвинець, культурно-мистецький відділ ЛДУФК імені Івана Боберського

Сонячного недільного дня 1 вересня 2019 року, з нагоди відзначення свята Першого дзвоника, на майданчику Львівського училища фізичної культури відбулася урочиста лінійка.

В День знань до найкращого спеціалізованого навчального закладу спортивного профілю нашої країни завітало чимало почесних гостей, уславлених спортсменів, тренерів, представників влади, депутатського корпусу, спортивної громадськості, батьків, випускників училища, журналістів.

Окрім гостей урочистого дійства: начальниці відділу управління фізичної культури та спорту Львівської облдержадміністрації Уляни Штангрет, представниці управління спорту Львівської міської ради, випускниці училища, учасниці Олімпійських Ігор Віри Передерій; голови відділення НОК України у Львівській області Юрія Турянського; начальника навчально-спортивної бази літніх видів спорту Міністерства оборони України Руслана Сеника, президента федерації санного спорту України Тараса Гарцули, головного лікаря обласного лікарсько-фізкультурного диспансеру Степана Середи, заслуженого тренера України, головного тренера національної збірної команди України зі стендової стрільби Віктора Карасьова та інших, особливими оплесками усі присутні вітали найкращих учнів та студентів, які цьогоріч досягли вершин європейських та світових спортивних п’єдесталів.

Зокрема право почесної варти біля Державного Прапора України з поміж понад 400 перспективних юних спортсменів з 13 олімпійських видів спорту удостоїлися: бронзовий призер чемпіонату Європи з вільної боротьби серед юніорів Данило Стасюк; переможниця фінального етапу Кубка Європи зі стрільби з лука серед юніорів; четверта лауреатка командної першості серед дівчат-юніорок на молодіжному чемпіонаті світу зі стрільби з лука Жанна Наумова; переможець фінального етапу Кубка Європи зі стрільби з лука серед юніорів Олександр Панциру; бронзова призерка чемпіонату Європи з жіночої боротьби серед дівчат віком до 15 років Діана Лаць; бронзовий призер чемпіонату Європи з вільної боротьби серед хлопців віком до 15 років Сергій Костишин; п’ята лауреатка чемпіонату світу з сучасного п’ятиборства серед дівчат Ольга Клуннікова; п’ятий лауреат чемпіонату світу з сучасного п’ятиборства серед юніорів Валентин Ільків; п’ята лауреатка чемпіонату Європи з вільної боротьби серед кадеток Дарина Мацола, восьма лауреатка чемпіонату світу з вільної боротьби серед дівчат Олександра Хоменець.

Директор училища, Заслужений працівник фізичної культури та спорту України Степан Родак закликав усіх вихованців спеціалізованого навчального закладу брати приклад з уславлених атлетів – випускників ЛУФК: олімпійських чемпіонів Богдана Макуца (спортивна гімнастика), Вадима Тищенка, Володимира Татарчука (футбол), Ірини Мерлені (вільна боротьба), Яни Шемякіної (фехтування) та багатьох інших знаних українських спортсменів й продовжити знамениту історію успіху уславленого закладу, яке цьогоріч відзначає 48-й рік своєї діяльності.

Народна депутатка України 8-го скликання, член Олімпійської ради Львівщини Оксана Юринець, привітала усіх присутніх зі стартом нового навчального року, підкресливши, що саме в цьому закладі зароджуються досягнення, що згодом прославляють Україну на увесь світ та побажала вихованцям училища наполегливості, витримки і прагнення найвищих результатів. Саме вона вручила посвідчення «Заслуженого тренера України» вчителю відділення футболу Віталію Лобасюку.

Очільник обласного відділення НОК України, член НОК України Юрій Турянський від усієї олімпійської спільноти Львівщини закликав учнів та студентів училища своєю працею та своїми спортивними досягненнями й надалі утримувати високе реноме найкращого в Україні навчального закладу такого типу й вручив колективу училища почесну відзнаку. Також Почесну грамоту НОК України з рук Юрія Турянського отримав один з кращих тренерів Львівщини, Заслужений тренер України з легкої атлетики Валерій Лебедюк.

Також на святковій лінійці кращих учнів училища: Ольгу Клуннікову та Романа Назарчука було відзначено Похвальними листами «За високі досягнення у навчанні» за підсумками 2018-2019 навчального року. А вихованці спортивних відділень Володимир Савчин (веслування) та Мар’яна Шостак (легка атлетика) отримала посвідчення «Майстра спорту України».

Відтак отець Любомир з церкви Введення в храм Пресвятої Богородиці разом з директором училища Степаном Родаком здійснили акт благословення і посвячення нових учнів та студентів ЛУФК. А лункий перший дзвоник додав завзяття та наснаги учням, вчителям, батьківському комітету та гостям свята на успіхи та спортивні злети во ім’я України!

Отож з початком нового навчального і спортивного року у Львівському училищі фізичної культури!

Оксана ВАЦЕБА, заступник директора Львівського училища фізичної культури з навчально-методичної роботи, кандидат педагогічних наук, професор, Заслужений працівник фізичної культури та спорту України

У цій розмові з чемпіоном Паралімпійських ігор у Ріо з настільного тенісу Віктором Дідухом ви дізнаєтесь багато цікавого. Як працює тенісна академія у селищі Мармузовичі, що в Бузькому районі, чим пишається Віктор Дідух-тренер та чи зможуть його вихованці повторити успіхи нашої землячки Соломії Братейко?

Вікторе, ми зустрілись з Вами на кубку легендарного Анатолія Строкатова, тому для початку скажіть кілька слів про турнір у Львові. Як Вам рівень змагань, як часто Ви разом з своїми вихованцями берете участь?

Турнір, що відбувається у рідному місті, завжди для мене важливий. Якщо дозволяє графік завжди беремо участь. Це хороша можливість подивитися чого навчилися наші вихованці за літо та й власну форму оцінити. Адже вже за кілька тижнів виступатиму на чемпіонаті Європи для паралімпійців. Приїхав сюди точно не за призовим фондом. Я граю в настільний теніс, бо вмію і хочу цим займатися, а не виключно через гроші. Сподіваюся, що моя теперішня форма дозволить показати усім, що я ще чогось вартий.

Бути дитячим тренером – річ непроста, але благородна. Скільки дітей, яких Ви тренуєте, беруть участь на турнірі? Чи була підготовка до кубка Анатолія Строкатова чимось особливою?

На турнірі виступає троє моїх вихованців. Хоча повністю моїми їх назвати язик не повернеться, адже працюємо з ними менше року. Зараз ще рано від них вимагати якихось результатів. Спочатку працюємо над тим, щоб звести до мінімуму помилки. Тому якщо хоча б 30% від того, над чим працювали приноситиме результат, – буду задоволений. Будемо працювати, старатися – час покаже чого ми зможемо досягнути.

Про Ваші досягнення у статусі гравця знають усі, хто цікавиться настільним тенісом. Чим уже можете похвалитися як тренер?

Рік тому отримав звання Заслуженого тренера за золото в парному розряді на Чемпіонаті Європи, яке здобула Соломія Братейко. Ще пишаюся створенням академії з настільного тенісу. Тут юних спортсменів забезпечать усім необхідним: місцем для тренувань, для проживання. Звичайно, ми не бюджетна організація, тому за ці умови спортсменам доводиться платити. Але ми зі своєї сторони забезпечуємо їх усім, щоб думали вони лише про одне: постійне вдосконалення.

На перший погляд створити спортивну академію в селі – річ практично нереальна. Як виникла ідея та хто допоміг її втілити в життя?

Нічого нового я не придумав. Просто перейняв досвід інших країн в яких це працює і працює добре. Багато схожих установ є в Китаї. Потрохи реалізовував цей проект, крок за кроком покращуючи інфраструктуру, бо розумів, що це допоможе мені, моїм дітям та ще багатьом навколо. Все життя граю в теніс і, мабуть, нічого іншого й робити не вмію (сміється).

Скільки дітей зараз займаються у Вас та які Ваші успіхи? Як дитині можна потрапити до Вас у секцію?

На постійній основі у нас тренуються троє дітей, а за все літо прийняли близько двохсот спортсменів з усієї України, які виявили бажання займатися у нас. Думаю, це яскраво свідчить про те, що наша академія в Україні відома та затребувана. Щоб потрапити до нас в академію потрібно просто зателефонувати мені, чи ж написати у Viber та домовитися про тренування.

Коли Ваша академія у Мармузовичах прийматиме офіційні турніри?

Коли доручать, тоді й приймемо. До прикладу у нас стартуватиме перший тур клубного чемпіонату України з настільного тенісу.

Як Ви оціните рівень розвитку настільного тенісу? Чи багато є фанатів своєї справи, які готові вкладати власні кошти в цей вид спорту?

Збори проводять в багатьох містах. Але багато про аналоги нашої академії, де тренування відбуваються на постійній основі, я не чув.

Вірите в те, що зможете виростити нових тенісистів, які повторять успіхи Вашої вихованки Соломії Братейко?

Я дивлюсь тверезо на речі та розумію, що самостійно довести їх до такого рівня у нашій академії буде дуже і дуже важко. Але… Але ж можна довести їх до такого рівня, на якому їх побачать хороші закордонні клуби, а вже там вони зможуть дорости до рівня Соломії. Можливо і навіть перевершити. Лише би було бажання працювати.

Повернімось до кубку та безпосередньо до людини, іменем якої він названий. Чи бачили Ви гру нашого легендарного Анатолія Строкатова?

Хіба що вже на відео. Коли я розпочинав займатися настільним тенісом у 1993 році, то вже було трохи запізно, щоб зіграти проти нього. Багато чув про його ігри, знаю результати, але ми розминулися по віку. Навіть виступаючи закордоном у Чехії, чув багато позитивного про Анатолія Строкатова.

Цей турнір імені Анатолія Строкатова вже одинадцятий. Яка його роль у популяризації настільного тенісу?

Немає шкали яка покаже: оцей турнір дав для популяризації стільки, а ось цей – в два рази менше. Кожен важливий по-своєму. До Львова приїжджали учасники з інших країн, через нього дізнавалися про рівень підготовки українських молодих спортсменів. Він входить, мабуть, в трійку найпопулярніших в Україні.

За кожною дитиною стоїть тренер. Чи видно в їхніх діях почерк наставників та чи можуть з ось цього залу вийти нові Анатолії Строкатови?

Нові Анатолії Строкатови народжуються лише в роддомі (сміється). Цей же турнір – екзамен, лакмусовий папірець, який покаже чи добре поставлена підготовка та чи прогресує спортсмен. За один турнір ніхто враз сильним не стане. Лише системна підготовка дає плоди. Для того, щоб зараз досягнути рівня Анатолія Строкатова потрібно буде, мабуть, цілодобово з залу не виходити.

З ростом географії турніру росте і його популярність. Як можна розширити представництво різних куточків України на кубку Анатолія Строкатова?

Турнір сам по собі популярний, адже носить ім’я відомого спортсмена. Та для того, щоб збільшувати кількість учасників, необхідно щоб було місце, де вони могли би тренуватися. Без належної бази ні про який розвиток мова не йтиме.

Трохи і про особисте: за такою кількістю справ вистачає часу на себе та сім’ю?

Справді, часу деколи дуже мало. Бачу своїх дітей не так часто, як того би хотілося. Тренуюся сам, треную дітей, плюс мої змагання та виступи вихованців.

Які найближчі змагання у Вашому календарі?

Шістнадцятого вересня відлітаємо на Чемпіонат Європи. Це – головні змагання в цьому році, адже випаде можливість захищати честь всієї країни. Наскільки готовий до них – покаже лише час, ну і рівень не тільки мій, а й моїх суперників.
Тарас Жеребецький, Гал-інфо

Ігор Жданов на своїй сторінці в Фейсбук прокоментував складення повноважень Міністра молоді та спорту України та оцінив результати свого перебування на чолі Міністерства.

“Сьогодні останній день роботи Уряду Володимира Гройсмана та моєї майже 5-річної каденції в Міністерстві молоді та спорту. Як і обіцяв, після молодіжного напрямку, звітуюся про результати нашої команди в сфері фізичної культури та спорту.

Я зумисне не роблю акценти на медалях. Ви всі вболіваєте і знаєте про українські перемоги. Ми потужна спортивна держава і нам вдалося зберегти цей статус, незважаючи на всі труднощі, виклики та війну.

У багатьох часто складається хибне враження, що спортивні чиновники нічого не роблять, а лише вихваляються нагородами, які виборювали наші чудові, талановиті, прекрасні атлети та їх тренери для України. Я пишаюся і щиро дякую кожному спортсмену, тренеру, працівнику збірних команд, за те, що в такі непрості часи ВИ прославляли нашу країну на міжнародній арені!

У своїй щоденній роботі для мене, як міністра, принциповим було – створення умов для якісної підготовки національних збірних команд на державному рівні. А це включає у себе все: сучасний інвентар, безперебійне фінансування навчально-тренувальних зборів та поїздок на змагання, призові, стипендії, оплату праці, спортивну інфраструктуру.

За підтримки Уряду Арсенія Яценюка, мені вдалося вдвічі підвищити призові за перемоги наших спортсменів на міжнародних змаганнях: чемпіонатах Європи, світу, Європейських ігор, Всесвітніх ігор, Шаховій олімпіаді і т. д. Ми також підвищили норми харчування, почали системно закуповувати сучасний інвентар, якого роками не бачили наші збірні команди.

За підтримки Уряду Володимира Гройсмана, спільно з НОК України та небайдужими до спорту народними депутатами, нам вдалося до 2000 доларів США (в грн, зрозуміло) на місяць підвищити рівень оплати праці видатних тренерів України. Це вже достойна і конкурентна зарплата.
Ми вдвічі до 15 прожиткових мінімумів підвищили стипендії Кабміну тренерам, які здійснюють підготовку спортсменів до Олімпійських та Паралімпійських ігор.

Вважав принциповим ліквідувати болючу дискримінацію спортсменів з інвалідністю, які отримували в десятки разів меншу винагороду за перемоги на Паралімпійських іграх, ніж їх колеги та побратими з олімпійської родини. І ми це зробили спільно з НКСІУ – суттєво підвищили призові виплати для спортсменів-паралімпійців. Зараз вони отримують таку ж винагороду за успіх на Паралімпіаді, як і за Олімпіаду: 125 000 доларів США за «золото», 80 000 доларів США за «срібло», 55 000 доларів США за «бронзу» (в грн, по курсу НБУ).

‼️Дуже багато зусиль пішло на те, щоб ухвалити два рішення Уряду про підвищення зарплат тренерам-викладачам ДЮСШ та іншим працівникам закладів фізичної культури та спорту на місцях. У 2017 році, за поданням Мінмолодьспорту, ми підняли рівень оплати праці тренерів ДЮСШ на 2 тарифні розряди. А на завершення моєї каденції, вдалося провести ще одне важливе рішення про збільшення зарплат тренерів спортшкіл на 20-70%.

Ми розробили та впровадили державні механізми, які дали можливість почати системне відродження спортивної інфраструктури України, яка до цього масово занепадала. Ніхто, крім кількох знакових спортивних об’єктів, десятиліттями не звертав уваги на її катастрофічний стан.

Вивчивши досвід Польщі, запропонував закріпити 10% коштів Державного фонду регіонального розвитку виключно на ремонт, реконструкцію та будівництво спортивних об’єктів на місцях. Завдяки цьому та реформі децентралізації, лише за 2016-2018 роки в Україні було відновлено та збудовано більше 2600 спортивних об’єктів: майданчиків, залів, корпусів ДЮСШ, стадіонів та легкоатлетичних доріжок.

Спільно з Федерацією баскетболу, Мінмолодьспорту вдалося запровадити державне фінансування програми будівництва сучасних Палаців спорту в обласних центрах. Таке будівництво вже розпочато та ведеться в Рівному і Хмельницькому. Сукупно у 2018-19 рр. на це було передбачено 350 млн. грн.

Наша команда разом з народними депутатами та Урядом пішла ще далі: з’явилися субвенції на будівництво і реконструкцію басейнів та багатофункціональних спортивних майданчиків.

Зусиллями Мінмолодьспорту і наших держпідприємств, ми розпочали реконструкцію спорткомплексу «Авангард» у Києві, провели капітальний ремонт НСК «Олімпійський», оновили «Палац спорту».

Відчутні, помітні кожному спортсмену й тренеру зміни, відбулися на головній олімпійській базі країни «Конча-Заспа». Вона переродилася буквально на очах: нові та відремонтовані зали, майданчики, сучасний інвентар, медобладнання, оновлена зона відновлення, wi-fi, євроремонт в готелі для спортсменів.

Ми заснували мережу державних центрів олімпійської підготовки. У неї увішйли новостворені центри з художньої гімнастики, легкої атлетики, зимових видів спорту, стрибків у воду.

Це лише частина того, що нам вдалося зробити за ці майже 5 років. Більше детально з перехідним звітом по кожному напрямку діяльності Мінмолодьспорту – можна ознайомитися за цим посиланням.

 
Вдячний Арсеній Яценюк, Volodymyr Groysman, всім членам Уряду, спікеру парламента Андрію Парубію, колективу Міністерства, моїй команді заступників та радників, державному секретарю керівникам та працівниками структурних підрозділів, колективам наших державних підприємств та установ, штатних збірних команд, керівникам та працівникам обласних та місцевих управлінь, президентам та функціонерам спортивних федерацій, нашому профільному комітету у ВРУ та його голові Артуру Палатному. Вдячний за співпрацю президенту НОК України Сергію Бубці, президенту НКСІУ Валерію Сушкевичу та Спортивного комітету Іллі Шевляку. Вдячний всім, хто допомагав нам робити позитивні справи для молоді та спорту.

Я йду з посади з чистою совістю, з реальними, а не віртуальними результатами роботи. За моєї каденції, бюджет нашої сфери зріс на 340%: з 823 млн у 2014 році, до 3,6 млрд грн в 2019. Ми разом з федераціями повернули та зміцнили реноме України, як країни міжнародних турнірів.

Мені не соромно дивитися в очі колективу Міністерства молоді та спорту, спортсменам і тренерам, своїй дружині та дітям, українському суспільству”.